ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.04.2022Справа № 910/1574/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ" (72310, Запорізька обл., місто Мелітополь, вулиця Покровська , будинок 61)
до Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (72312, Запорізька обл., місто Мелітополь, вулиця Покровська, будинок 61)
про визнання недійсним договору та стягнення 1 873 966,14 грн
Суддя Літвінова М.Є.
Без виклику представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №234/1/1730-РЗ укладений 29.11.2019 року між Акціонерним товариством "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ", а також просить стягнути з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на користь позивача заборгованість у розмірі 1 873 966,14 грн з яких: сума боргу у розмірі 1845603,64 грн, 3% річних у розмірі - 12337,74 грн, індекс інфляції у розмірі - 16024,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/1574/22, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", підготовче засідання призначено на 09.03.2022.
23.02.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
За наведених обставин підготовче засідання 09.03.2022 не відбулось.
Далі, згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
06.04.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строків подання відзиву на позов.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що у останнього була відсутня можливість подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений ухвалою від 10.02.2022 строк, з огляду на запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022.
Суд розглянувши клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Судом в контексті зазначеного враховано, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини в справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частинами 1 та 2 статті 114 ГПК України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Керуючись вказаним, беручи до уваги наведені відповідачем у клопотанні обставини, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, виходячи з обов'язку суду здійснювати розгляд справи в межах розумного строку, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення клопотання відповідача про продовження встановленого судом строку для подання відзиву на позов, а саме продовження означеного строку до 25.05.2022 (включно).
Керуючись статтями 11, 119, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву задовольнити.
2. Продовжити відповідачу, встановлений ухвалою від 10.02.2022 Господарського суду міста Києва, строк на подання до суду відзиву на позов до 25.05.2022.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.04.2022.
Суддя М.Є. Літвінова