вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.04.2022м. ДніпроСправа № 904/42/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 61 116,18 грн.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 61 116,18 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 10.01.2022 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази доплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 2 270,00 грн.
13.01.2022 від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 11.01.2022 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
25.01.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву вих.№б/н від 24.01.2022.
11.03.2022 на офіційну електронну пошту Господарського суду Дніпропетровської області від представника відповідача надійшло клопотання вих. № б/н від б/д, у якому просить відкласти або зупинити розгляд справи.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання відповідача про відкладення або зупинення розгляду справи, оскільки дана справи розглядається в спрощеному проваджені без виклику сторін та в матеріалах справи є всі наявні документи для розгляду справи по суті.
Станом на час винесення рішення по справі відповіді на відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від позивача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були відправлені вагони з вантажем (кам'яне вугілля) за залізничними накладними, однак, під час слідування вагонів була виявлена нестача вантажу, про що складено комерційні акти. Відтак, оскільки саме Залізниця не забезпечила збереження вантажу під час його перевезення, Товариство просить стягнути з відповідача вартість втраченого вантажу в загальній сумі 61 116,18 грн.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Факт технічної несправності вагону №60431541 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №12 - “.Праворуч за рухом поїзда нещільне прилягання кришки 2 люка верхнего листа перекриття мається зазор довжиною -30см., шириною -2см. Опирається в місці тріщини на косинку привареній до проміжної балки вагона. Вантажовідправник міг, бачити даний зазор та усунути його при навантаженні вагону.”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №476906/678 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Крім цього Відповідач звертає увагу, на той факт, що в комерційному акті №476906/678 від 16.07.2021 зафіксовано, що на деталях вагона є просипання вантажу.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а с наслідком перевезення вантажу У непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №65491532 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №11 - “Ліворуч між 6-7 люкаминещільне прилягання кришки армовочного листа до проміжної бачки, мається зазор: довжиною 30см., шириною 2см. Вантажовідправник міг бачити даний зазор та усунути його при навантаженні вагону. Втрата вантажу можлива.”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №466707/578 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а є наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №60507514 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №10 - “Під 6 люком ліворуч нещільне прилягання кришки армовочного листа до проміжної бачки, мається зазор: довжиною 20см, шириною 3см. Вантажовідправник міг бачити даний зазор та усунути його при навантаженні вагону. Втрата вантажу можлива”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №466707/577 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а є наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №63676233 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №9 - “Виявлено під 1 люком нещільне прилягання кришки армовочного листа до проміжної балки, має зазор: довжина 30см, ширина 5см, Вантажовідправник міг бачити зазор та усунути його. Втрата вантажу можлива”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №466707/544 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а є наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №67567115 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №5- “Під 1 люком ліворуч нещільне прилягання кришки армувального листа до проміжної балки, мається зазор, довжина 50см, ширина 6см. Вантажовідправник міг бачити даний зазор та усунути його при навантаженні вагону. Втрата вантажу можлива.”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №466707/477 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а с наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №60242617 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №4 - “Під 2 люком праворуч нещільне прилягання кришки армовочного листа до проміжної балки, мається зазор, довжина 25см, ширина З см. Вантажовідправник міг бачити даний зазор та усунути його при навантаженні вагону. Втрата вантажу можлива”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №476906/476 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а є наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №67655407 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №6 - “Під 1 люком нещільне прилягання кришки люка до армовочного листа проміжної балки є зазор довжиною 25см, шириною 3 см. Вантажовідправник міг бачити даний зазор та усунути його при навантаженні вагону. Втрата вантажу можлива”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №476906/475 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а є наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
Факт технічної несправності вагону №67363713 підтверджується актом про технічний стан вагону форми ГУ-106 станції Енергодар №3 - “По ходу поїзда під 6 люком в центрі, під 7 люком праворуч не плотне прилягання кришки люка до армовочного листа проміжної бачки є зазори, 6 люк довжиною 25см, шириною 2,5см. 7 люк довжиною 15см, шириною 2 см. Вантажовідправник міг бачити данні зазори й усунути їх при навантаженні. Втрата вантажу можлива”. Аналогічний запис міститься в комерційному акті №476906/462 який був підписаний представником вантажоодержувача.
Таким чином, обставини викладені в пункті Д комерційного акту не свідчать про крадіжку вантажу, як про це зазначає Позивач, а є наслідком перевезення вантажу у непридатному для цього вагоні.
В даному випадку відповідно до акту про технічний стан вагону ГУ-106 вантажовідправник міг бачити дану комерційну несправність, а значить вона не мала прихованого характеру.
Виходячи з вищевикладеного, Вантажовідправник не відмовився від використання даного вагону, а значить, що саме він повинен нести відповідальність в повному обсязі повинен за навантаження вантажу у нєпідготовлении та непридатний для перевезення цього вантажу вагон.
Щодо нестачі вантажу у вагоні №53568622 відповідач повідомив наступне:
У вагоні №53568622 який слідував за накладною №45011939 зі станції відправлення Миколаївка-Донецька до станції призначення Енергодар.
Відповідно до комерційного акту станції ст. Миколаївка-Донецька №455204/2 від 12.08.2021 було виявлено нестачу вантажу в розмірі 3200кг.
В той же час, на станції призначення Енергодар було складено комерційний акт №476906/840 яким було зафіксовано нестачу у розмірі 3 850,00кг.
09.11.2021 АТ “ДТЕК Дніпроенерго” звернувся до Залізниці з претензією №8/6119 від 09.11.2021 на суму 30 214,49грн з вимогою сплатити вартість нестачі вантажу у вагонах №№53568622, 5660942, 56969843, №53514147, 59666537, 53542163, №55841357 та №53187126.
Розрахунок вартості нестачі вантажу було зроблено виходячи з комерційного акту станції призначення (більшого.) за формулою
3 850,00кг - 684,5кг : 1 000кг=3,1655т х 2 249,24грн. = 7 119,97.
Вимоги по даній претензії були задоволені в повному обсязі, що підтверджується корінцем наказу №369 від 13.12.2021 та платіжним дорученням №4370893 від 24.12.2021, тому позовні вимоги про стягнення 5 657,96 грн вартості нестачі вантажу у вагоні №53568622 не підлягають задоволенню.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу у розмірі 61 116,18 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи відбулась втрата вантажу при перевезенні; чи наявна вина відповідача у такій втраті), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правильно позивачем розрахована вартість втраченого вантажу).
Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2020 року між AT “Українська залізниця” (далі - Перевізником/Відповідач) та Акціонерним товариством "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (далі - Замовником/Позивач) було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір).
Даний Договір було укладено шляхом приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, редакція якого розміщено на офіційному сайті Відповідача http://uz-cargo.com/contractcarriage.html. Укладання Договору підтверджується Повідомленням про укладання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 року.
За умовами вказаного Договору Перевізник зобов'язався надати Замовнику послуги з перевезення вантажів, надання вантажного вагону до перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника та/або вагонах Замовника, і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з п. 1.1. Договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів/надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору перевезення передбачено, що перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно. Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п. 1.5. Договору договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
В п. 1.6. Договору визначено, що договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7. Договору).
Положеннями п. 1.9. Договору визначено, що перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:
або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;
або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником.
До отримання повідомлення про укладення договору, друга сторона має право відкликати свою заяву (акцепт) про прийняття пропозиції укласти договір.
Відповідно до пункту 2.1.1. Договору замовник зобов'язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності.
Відповідно до пункту 2.2.1. Договору, замовник має право на власний розсуд укладати договори з третіми особами (вантажовідправниками, вантажоодержувачами, платниками, експедиторами, митними брокерами, особами, що володіють транспортними засобами, портовими операторами та іншими), відповідаючи за їх дії або бездіяльність, перед Перевізником як за власні, а також виступати платником в інтересах третіх осіб за Договором.
У свою чергу, у пункті 2.3.2. Договору виконавець зобов'язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.
У розділі 4 Договору сторони передбачили порядок проведення розрахунків за надані виконавцем послуги.
Відповідно до п. 5.6. Договору перевезення перевізник відповідає за шкоду спричинену вантажу та/або вагонам замовника відповідно до законодавства.
Згідно п. 8.1. Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовується власні інформаційні системи перевізника.
Пунктом 9.5. Договору передбачено, що договір укладається в електронній формі. У виняткових випадках, обумовлених правовим статусом Замовника допускається укладення договору в паперовій формі.
Згідно з п. 1.10. Договору, останній є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.
Договір укладений між сторонами 25.02.2020 в редакції, що оприлюднена 30.12.2020 р. на веб-сайті http://uz-cargo.com, та яка вводиться в дію 01.01.2021.
У період з квітня по серпень 2021 року було направлено вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий на адресу ВП “ЗАПОРІЗЬКА ТЕС” АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” за залізничними накладними №№ 46411120, 46664132, 45576329, 45712916, 46997615, 45011939, 45040201 (досилочна), 45040284 (досилочна), станція призначення - Енергодар Придніпровської залізниці.
Вантажовідправником вказаного вугілля є ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”. Вантаж було передано до перевезення залізниці на підставі укладеного 13.03.2020 між ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ” (Замовник) та АТ “Укрзалізниця” (Перевізник) договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги. Відповідно до п. 1.9. Договору код платника є номером Договору з Замовником. Пункт 1.10. Договору передбачає, що Договір є укладеним з дня надання замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору. Згідно з Повідомленням про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-00178353/2020-001 від 13.03.2020, Замовнику присвоєно код платника 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером, який використовується для ідентифікації договірних відносин як номер Договору.
Після прибуття вагонів на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці, працівниками залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля, про що було складено комерційні акти за №476906/462, №476906/475, №476906/476, №476906/477, №476906/544, №476906/577, №476906/578, №476906/678, №455204/2/1.
За даними накладних:
- № 46411120 загальна маса нетто у вагоні № 67363713 складає 69 000 кг;
- № 46664132 загальна маса нетто у вагоні № 67655407 складає 69 000 кг;
- № 46664132 загальна маса нетто у вагоні № 60242617 складає 70 000 кг;
- № 46664132 загальна маса нетто у вагоні № 67567115 складає 69 000 кг;
- № 45576329 загальна маса нетто у вагоні № 63676233 складає 70 500 кг;
- № 45712916 загальна маса нетто у вагоні № 60507514 складає 70 000 кг;
- № 45712916 загальна маса нетто у вагоні № 65491532 складає 69 000 кг;
- № 46997615 загальна маса нетто у вагоні № 60431541 складає 70 000 кг;
- № 45011939 загальна маса нетто у вагоні № 59437681 складає 69 700 кг;
- № 45011939 загальна маса нетто у вагоні № 56674278 складає 69 400 кг;
- № 45011939 загальна маса нетто у вагоні № 63485205 складає 69 400 кг;
- № 45011939 загальна маса нетто у вагоні № 53568622 складає 68 450 кг;
- № 450ї 1939 загальна маса нетто у вагоні № 53531067 складає 68 400 кг.
За даними комерційних актів:
- № 476906/462 недостача у вагоні № 67363713 складає 900 кг;
- № 476906/475 недостача у вагоні № 67655407 складає 1750 кг;
- № 476906/476 недостача у вагоні № 60242617 складає 2150 кг;
- № 466707/477 недостача у вагоні № 67567115 складає 7400 кг;
- № 466707/544 недостача у вагоні № 63676233 складає 1900 кг;
- № 466707/577 недостача у вагоні № 60507514 складає 2100 кг;
- № 466707/578 недостача у вагоні № 65491532 складає 1550 кг;
- № 466707/678 недостача у вагоні № 60431541 складає 800 кг;
- № 455204/2/1 недостача у вагоні № 59437681 складає 2100 кг;
- № 455204/2/1 недостача у вагоні № 56674278 складає 3050 кг;
- № 455204/2/1 недостача у вагоні № 63485205 складає 4900 кг;
- № 455204/2/1 недостача у вагоні № 53568622 складає 3200 кг;
- № 455204/2/1 недостача у вагоні № 53531067 складає 3700 кг.
За даними довідки вартості вугільної продукції
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №46411120, складає 2 465,29 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №46664132, складає 2385,29 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №45576329, складає 2380,14 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №45712916, складає 2290,81 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №46997615, складає 2277,31 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №45011939, складає 2249,24 грн. з урахуванням ПДВ.
З урахуванням зазначеного, вартість втраченого вантажу розраховується наступним чином, зокрема:
1) у вагоні №67363713:
69 000 кг х 1% = 690 кг (об'єм норми природної втрати);
900 кг - 690 кг : 1 000 кг = 0,21 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати):
0,21 т х 2465,29 грн. = 517,71 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
2) у вагоні №67655407:
69 000 кг х 1% = 690 кг (об'єм норми природної втрати);
1750 кг - 690 кг : 1 000 кг = 1,06 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
1,06 т х 2 385,29 грн. = 2 528,41 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
3) у вагоні №60242617:
70 000 кг х 1% = 700 кг (об'єм норми природної втрати);
2150 кг-700 кг: 1 000 кг = 1,45 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
1,45 т х 2 385,29 грн. = 3458,67 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
4) у вагоні №67567115:
69 000 кг х 1% = 690 кг (об'єм норми природної втрати);
7400 кг - 690 кг : 1 000 кг = 6,71 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
6,71 т х 2 385,29 грн. = 16005,30 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
5) у вагоні №63676233:
70 500 кг х 1% = 705 кг (об'єм норми природної втрати);
1900 кг-705 кг: 1 000 кг = 1,195 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
1,195 т х 2 380,14 грн. = 2844,27 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
6) у вагоні №60507514:
70 000 кг х 1% = 700 кг (об'єм норми природної втрати):
2100 кг - 700 кг : 1 000 кг = 1,4 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
1,4 т х 2 290,81 грн. = 3207,13 грн, з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
7) у вагоні №65491532:
69 000 кг х 1% = 690 кг (об'єм норми природної втрати);
1550 кг - 690 кг : 1 000 кг = 0,86 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
0,86 т х 2 290,81 грн. = 1970.10 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
8) у вагоні №60431541:
70 000 кг х 1% = 700 кг (об'єм норми природної втрати);
800 кг-700 кг: 1 000 кг = 0,10 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
0,10 т х 2 277,31 грн. = 227,73 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
9) у вагоні №59437681:
69 700 кг х 1% = 697 кг (об'єм норми природної втрати):
2100 кг-697 кг: 1 000 кг = 1,403 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
1,403 т х 2249,24 грн. = 3155,68 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
10) у вагоні №56674278:
69 400 кг х 1% = 694 кг (об'єм норми природної втрати);
3050 кг - 694 кг : 1 000 кг = 2,356 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
2,356 т х 2249,24 грн. = 5299,21 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
11) у вагоні №63485205:
69 400 кг х 1% = 694 кг (об'єм норми природної втрати);
4900 кг - 694 кг : 1 000 кг = 4,206 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати):
4,206 т х 2249,24 грн. = 9460,30 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля):
12) у вагоні №53568622:
68 450 кг х 1% = 684,5 кг (об'єм норми природної втрати);
3200 кг - 684,5 кг : 1 000 кг = 2,5155 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
2,5155 т х 2249,24 грн. = 5657,96 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля)
13) у вагоні №53531067
68 400 кг х 1% = 684 кг (об'єм норми природної втрати);
3700 кг - 684 кг : 1 000 кг = 3,016 т
(об'єм недостачі у тонах за вирахуванням норми природної втрати);
3,016 т х 2249,24 грн. = 6783,71 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля).
Таким чином, загальна вартість недостачі вантажу у зазначеному вагоні складе 61 116,18 грн. з ПДВ.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до РФ “Придніпровська залізниця” АТ “УКРЗАЛІЗНИЦЯ” із претензіями про відшкодування вартості нестачі вантажу від 04.06.2021 за № 8/2900, від 10.08.2021 за №20871, від 18.08.2021 за №21287.
Відповідач претензії неправомірно відхилив на відповідальність відправника, посилаючись у більшості випадків на ст. 31 Статуту залізниць України.
У відповідях залізниці від 05.07.2021 за №МЮ-4/267, від 19.08.2021 за №МЮ-4/286, від 26.08.2021 за №МЮ-4/296 зазначається, що відправник визначав придатність рухомого складу та завантажив вантаж у вагони непридатні для перевезення даного вантажу, наявність певних зазорів, що стало причиною втрати вантажу й підтверджується комерційними актами та актами про технічний стан вагону.
Позивач не згоден з відмовою, оскільки вважає, що твердження відповідача про обрання вантажовідправником непридатних вагонів для перевезення вантажу, не відповідає дійсності та спростовується нижченаведеним.
Згідно з ч.3 ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Вантажовідправник у відповідності до Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7. 9. 13. 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644 (надалі - Правил приймання вантажів до перевезення) визначив масу вантажу на вагонних статичних 150-тонних вагах, вжив всіх необхідних заходів для збереження вантажу під час його перевезення (поверхня вантажу маркована, вантаж розмішено та закріплено згідно з п.3.1 гл. 14 Додатка 3 до СМГС (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01 листопада 1951 року, яка є чинною для України з 05.06.1992), про що зазначено у накладних та комерційних актах. У свою чергу перевізник перевірив дотримання вказаних вимог та прийняв вантаж до перевезення без зауважень, цим засвідчив правильність навантаження, закріплення та зважування вантажу.
Актами про технічний стан вагонів (форма ГУ-106) встановлено, що вагони були технічно та комерційно справними; в графі “Висновок про можливість втрати, псування вантажу внаслідок указаної вище несправності” міститься запис про те. що вантажовідправник міг бачити зазор та усунути під час навантаження вагону, при виявленому зазорі витік вантажу можливий.
Відповідач, не надаючи відповідних доказів, тільки припускає можливість того, що певні зазори існували під час завантаження вагонів вантажовідправником.
При цьому, необхідно зауважити на тому, що у комерційних актах міститься посилання на те, що на момент огляду течі вантажу у вагоні не виявлено. За таких обставин, недостача виникла, вочевидь, не внаслідок просипання вугілля через зазор, а внаслідок зняття верхнього шару вантажу під час його перевезення.
Вантажовідправник вжив всіх необхідних заходів для збереження вантажу під час його перевезення, як це передбачено Технічними умовами навантаження. Вагони знаходились та були прийняті до перевезення у технічно справному стані, слідів просипання вантажу не виявлено. Факт нестачі вантажу за спірним перевезенням підтверджується комерційними актами. Виявлена нестача свідчить про те, що Відповідач не забезпечив схоронність вантажу під час його перевезення, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
За змістом статті 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України та ст. 314 ГК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно зі ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Частинами 1 і 2 ст. 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
- 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;
- 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;
- 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;
- 0,5% маси всіх інших вантажів.
Статтею 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ч. 1 ст. 129 Статуту).
Відповідно до ч. 2 ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.
Судом перевірено розрахунок суми шкоди, завданої позивачу недостачею вантажу, та встановлено, що він правильний.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України, ст. 114 і ст. 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. При визначенні розміру збитків, заподіяних втратою вантажу, слід застосовувати норми Статуту, яким встановлено обмежену відповідальність перевізника у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, яка визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/4345/14).
Маса нетто вантажу у кожному вагоні зафіксована у відповідних залізничних накладних.
Після прибуття вагонів на станцію призначення - Енергодар Придніпровської залізниці, працівниками залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було проведено перевірку стану вантажу та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній, про що складено відповідні комерційні акти.
Комісійне зважування маси вантажу вугілля кам'яного у вагонах здійснювалось на справних 150-Т тензометр вагонних вагах вантажоодержувача приписаних до залізниці.
Відомостей щодо непридатності рухомого складу для перевезення вантажу та з приводу того, що причиною виникнення незбереження вантажу є не визначення вантажовідправником придатності вагонів до перевезення вантажу, вказані комерційні акти не містять.
Належність оформлення комерційних актів та їх дійсність сторонами не заперечується.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Як зазначалося вище, завантаження вантажу у спірні вагони здійснювалось вантажовідправником - ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", про що свідчить відмітка у графі 28 залізничних накладних.
Після завантаження вантажовідправником вугілля у вагони, останні виставлено для відправлення їх одержувачу вантажу.
Всі зазначені у спірних накладних вагони перевірено працівниками залізниці в комерційному та технічному відношенні. Залізниця, оглянувши подані до перевезення вагони за спірними залізничними накладними, прийняла їх до перевезення. Жодних актів загальної форми ГУ-23 щодо наявності комерційних або технічних несправностей залізницею складено не було, що свідчить про відсутність зауважень до комерційного і технічного стану вагонів на час їх прийняття до перевезення.
Тобто, залізниця підтвердила, що вагони за вказаними накладними придатні до перевезення вантажу навалом у вагонах відкритого типу, як в комерційному так і в технічному стані. Таким чином, залізниця взяла на себе відповідальність за збереження вантажу під часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також підтвердила, що саме вона несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.
Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 314 ГК України зазначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 23 вищевказаного закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
За змістом п. “е” ч. 1 ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
За приписами ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вказані норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й ушкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.
Отже, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила.
Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підпадає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу. Тобто, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Згідно зі ст. 31 Статуту та п.п. 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно з п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із шапкою). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється.
Згідно з п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом № 411 від 20.12.1996 Міністерства транспорту України, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
З огляду на викладене, в разі завантаження вантажу (вугілля кам'яного) у технічно несправні вагони або вагони, непридатні для перевезення даного виду вантажів, перевізник (залізниця, відповідач) був зобов'язаний відмовитись від прийняття вагонів у рухомий склад.
У даному конкретному випадку, в розгляді конкретного спору, обставини справи свідчать про безспірний факт прийняття відповідачем вагонів до рухомого складу без жодних заперечень і здійснення перевезення. При цьому відповідач мав усі можливості запобігти втраті вантажу, оскільки був достаменно обізнаний з наявністю зазорів на власних вагонах, можливістю втрати вантажу при перевезенні та методами усунення виявлених зазорів під час здійснення вантажних операцій відправником. Натомість, колегія суддів вважає необхідним ще раз наголосити на тому, що вантаж у спірних вагонах був прийнятий до перевезення відповідачем.
Приписами п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.
Відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитися від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
У даному випадку, матеріали справи не містять доказів наявності несправностей на спірних вагонах в технічному відношенні, які б призвели до втрати вантажу на шляху їх слідування.
У матеріалах справи наявні довідки ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, підписані його генеральним директором філії "ВТП "ПАВЛОГРАДВАНТАЖТРАНС" та головним бухгалтером ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, які підтверджують вартість вугілля кам'яного, прийнятого відповідачем до перевезення. Довідки підписані належними особами.
Отже, позивач документально підтвердив понесені під час перевезення відповідачем вантажу збитки.
У той же час, Залізницею не подано суду жодних належних доказів на підтвердження того, що недостача вантажу виникла не з вини відповідача.
За змістом ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Під час надання оцінки вказаним обставинам, суд, у відповідності до наведеної вище статті ГПК України, виходить із того, що докази, надані на підтвердження такої обставини, є менш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з ч. 3 ст. 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Оскільки вантажі у вагони відкритого типу (у даному випадку, напіввагони), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, відповідач мав можливість належним чином здійснити огляд вагонів та встановити, що вказані вагони є непридатними для перевезення вантажу того виду, що були у нього завантажені відправником, та відмовитись від приймання вантажу до перевезення.
Спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, а прибуття вантажу з недостачею відбулось у технічному відношенні справних вагонах, що встановлене комерційними актами. Встановлені комерційними актами обставини, а саме наявні поглиблення у навантаженні, свідчать про втрату частини вантажу саме під час перевезення.
Відтак, з огляду на те, що перевезення вантажу відбувалось у технічно справних вагонах, придатних для цієї господарської мети (перевезення вугілля кам'яного, марки г-газовий), саме відповідач повинен нести відповідальність за втрату вантажу позивача у спірних вагонах.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 905/96/17 та в постанові від 13.03.2019 у справі № 905/748/17, в яких втрата вантажу відбулася за таких самих обставин.
Щодо нестачі вантажу у вагоні №53568622 суд зазначає наступне.
У вагоні №53568622 який слідував за накладною №45011939 зі станції відправлення Миколаївка-Донецька до станції призначення Енергодар.
Відповідно до комерційного акту станції ст. Миколаївка-Донецька №455204/2 від 12.08.2021 було виявлено нестачу вантажу в розмірі 3200кг.
В той же час, на станції призначення Енергодар було складено комерційний акт №476906/840 яким було зафіксовано нестачу у розмірі 3 850,00 кг.
09.11.2021 АТ “ДТЕК Дніпроенерго” звернувся до Залізниці з претензією №8/6119 від 09.11.2021 на суму 30 214,49 грн. з вимогою сплатити вартість нестачі вантажу у вагонах №№53568622, 5660942, 56969843, №53514147, 59666537, 53542163, №55841357 та №53187126.
Розрахунок вартості нестачі вантажу було зроблено виходячи з комерційного акту станції призначення (більшого.) за формулою: 3 850,00кг - 684,5кг : 1 000кг = 3,1655т х 2 249,24 грн. = 7 119,97 грн..
Вимоги по даній претензії були задоволені в повному обсязі, що підтверджується корінцем наказу №369 від 13.12.2021 та платіжним дорученням №4370893 від 24.12.2021, тому позовні вимоги про стягнення 5 657,96 грн вартості нестачі вантажу у вагоні № 53568622 не підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням всього вищенаведеного, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу, у сумі 55 458,22 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 059,85 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; код ЄДРПОУ 00130872) вартість недостачі вантажу у розмірі 55 458,22 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 059,85 грн.
В решті позову відмовити
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 29.04.2022.
Суддя В.Г. Бєлік