вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.04.2022м. ДніпроСправа № 904/104/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 8 889,49 грн. (з ПДВ).
Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартість нестачі вантажу у розмірі 8 889,49 грн. (з ПДВ).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
24.01.2022 від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих № б/н від 21.01.2022.
04.02.2022 від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих № б/н від 31.01.2022.
14.03.2022 електронною поштою від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/д, у якому просить відкласти або зупинити розгляд справи.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання відповідача про відкладення або зупинення розгляду справи, оскільки дана справи розглядається в спрощеному проваджені без виклику сторін, та в матеріалах справи є всі наявні документи для розгляду справи по суті.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, що призвело до недостачі вугілля у вагоні № 62156559.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Вантаж був відвантажений на підставі Договору постачання вугільної продукції, який був укладений між підприємством-вантажоодержувачем ПАТ “ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД” та постачальником ТОВ “Біт-Оіл”. Вартість вантажу визначена на підставі специфікації № 20 до договору постачання вугільної продукції № 2111-19 від 01.06.2021, який укладено між ПАТ “ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД” та ТОВ “Біт-Оіл”. Тобто, довідка вартості вантажу надана не фактичним вантажовідправником, а посередником.
Також відповідач звертає увагу на те, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. В графі 7 накладної № 50174796 “Заяви відправника” та 15 “Відмітки не обов'язкові для залізниці” не зазначено, згідно якого договору між вантажовідправником ТОВ ЗФ “Богучарська” та постачальником продукції ТОВ “Біт-Оіл”, відбувається її передача.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що Постачальником товару є ТОВ “БІТ-ОІЛ” на підставі укладеного з Позивачем Договір постачання вугільної продукції №2111-19 від 21.11.2019, надані Позивачем Специфікація та Акт прийолгу-передачі вугільної продукції, узгоджені уповноваженими особами Постачальника, як вантажовласника вантажу та Позивача, є належними та допустимими доказами на підтвердження вартості вугілля.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування є встановлення обставин перевезення вантажу, обставин втрати вантажу, визначення вартості втраченого вантажу, наявність вини відповідача у втраті вантажу.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи відбулась втрата вантажу при перевезенні; чи наявна вина відповідача у такій втраті), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правильно позивачем розрахована вартість втраченого вантажу).
Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2019 між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (покупець та/або вантажоодержувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" (постачальник) укладено договір постачання вугільної продукції №2111-19 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору постачальник постачає, а покупець придбає вугільну продукцію (надалі - продукція), номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору одиницею виміру продукції приймається метрична тонна. Кількісні та якісні показники повинні відповідати показникам у Додатках (Специфікаціях) до цього договору з урахуванням розміру базової похибки випробування встановленої ДСТУ 4096-2002.
Згідно з п. 4.1. договору ціна за одиницю продукції є договірною та визначається у Додатках (Специфікаціях) до договору. Вугілля постачається за ціною з ПДВ. Вартість продукції зазначається у Додатках (Специфікаціях) до цього договору без урахування знижок та приплат (п.4.3 договору).
У відповідності з п. 3.1. договору постачальник поставляє продукцію в залізничних вагонах на умовах визначених Додатками (Специфікаціями), за адресами та реквізитами вказаними Покупцем у письмових повідомленнях.
Відповідно до п. 3.4. договору право власності на товар, а також всі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у Специфікаціях (Додатках). Датою поставки продукції вважається дата відмітки в залізничній накладній про прибуття товару на станцію призначення, якщо інші умови поставки не узгоджені у Специфікації (додатку) до договору.
Розрахунки по цьому договору здійснюються в національній валюті України, шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за продукцію, що поставляється, протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки, (п. п. 5.1., 5.2. договору).
Згідно з п. 7.1. договору продукція, що відвантажена постачальником, транспортується залізницею у відкритих піввагонах, завантажується до вагонів навалом із нанесенням маркування.
Пунктом 12.6. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє 31.12.2020, а в частині невиконання зобов'язань сторін - до повного їх виконання. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловить бажання розірвати цей договір, то він автоматично пролонгується на кожній наступній календарний рік.
Пунктом 12.6 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє 31.12.2020, а в частині невиконання зобов'язань Сторін - до повного їх виконання. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не висловить бажання розірвати Договір, то він автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік.
На дату пред'явлення цієї позовної заяви Сторони бажання розірвати Договір не висловлювали - Договір є чинним.
01.06.2021 сторонами підписано Специфікацію №20 до Договору постачання вугільної продукції № 2111-19, п. 1 якої погоджено:
- поставку Продукції - вугілля кам'яне марки Г (Г1) 0-100 мм, в кількості 10 000 т, ціна за одну тонну 2 554,45 грн. без ПДВ. Загальною вартістю 30 635 400,00 грн. з ПДВ.
Згідно п. 2 Специфікації, умови постачання: залізничним транспортом на умовах СРТ станція відправлення.
Вантажовідправником від Постачальника, згідно п. 4 Специфікації до Договору татоваросупровідних документів, є ТОВ “ЗФ” БОГУЧАРСКАЯ”.
Станція відправлення: “Гродовка” Донецької залізниці; Код станції: 482108.
22.08.2021 відповідно до Специфікації № 20 від 01.06.2021 року зі станції відправлення на адресу вантажоодержувача ПрАТ “ДМЗ” залізничним транспортом був відправлений вантаж: вугілля кам'яне ГЖП 0-100 мм навалом, вантаж промаркований шляхом нанесення поперекових смуг катком, навантаження вище бортів 150 мм станція призначення - “ст. Діївка” Придніпровської залізниці (код вантажоодержувача - 3171; код станції-451400).
Вантаж належним чином оплачений Позивачем, що підтверджує платіжне доручення №358200 від 16.09.2021.
Вантаж був відправлений вантажовідправником та прибув на станцію вантажоодержувача у вагоні №62156559 за залізничною накладною № 50196831 до основної залізничної накладної № 50174796.
Вантаж належним чином оплачений Позивачем, що підтверджує платіжне доручення № 358200 від 16.09.2021 на суму 199 247,10 грн. (арк.с.23).
За зазначеними залізничними накладними маса вантажу складала: - у вагоні № 62524442 - 65000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23300 кг).
На підставі комерційного акту № 450003/827 від 28.08.2021 складеного на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці. На станції призначення “Діївка” Придніпровської залізниці була проведена комісійна видача вантажу Позивачу, який прибув у вагоні №62156559, зі зважуванням на справних тензометричних вагонних вагах № 053 (огляд - перевірка 21.07.2021), в результаті чого складено комерційний акт від 30.08.2021 №451400/133.
Складеним комерційним актом встановлено, що: в вагоні №62156559 вага брутто-84000 кг. тара за документом - 23300 кг, вага нетто - 60800 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4200кг. В перевізному документі значиться вантаж маркований поперековими смугами із застосуванням катку, навантаження на рівні-вище бортів на 150мм. Фактично навантаження на рівні- нижче бортів на 100 мм. Над 1-2 люками маються порушення поверхні вантажу довжиною 200 см, шириною 200 см, глибиною 40 см; над 6-7 люками довжиною 220 см, шириною 220 см, глибиною 40 см. В технічному відношенні вагон справний. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу не було. При повторному зважування дані не змінилися.
Позивач вважає, що недостача вантажу у спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі вугілля кам'яного з відповідача у розмірі 8 889,49 грн., що і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч. 2, 3 ст. 308 ГК України).
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 затверджено Статут залізниць, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Стаття 110 Статуту залізниць передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Приписами ст. 113 Статуту залізниць України встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Порядок складання комерційних актів встановлено Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.
Відповідно ст. 4 Правил, комерційні акти складаються:
- на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
- при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього;
- у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;
- на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
Згідно із ст.ст. 7, 8 Правил, недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом. Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
За приписами ст. 10 вказаних Правил, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Згідно з п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів" від 21 листопада 2000 року № 644, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці. Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.
Положеннями пунктів 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Так, наданий до позову Комерційний акт від 14.04.2021 №451400/133 (арк.с. 16), свідчить про виявлені факти нестачі вантажу з вини Залізниці.
В обґрунтування вартості вантажу Позивачем надано акт №255 прийому-передачі вугільної продукції від 29.08.2021 (арк.с.24) за Договором постачання вугільної продукції №2111-19 від 21.11.2019 укладеним між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІТ-ОІЛ", специфікацію № 20 від 01.06.2021, а також платіжним дорученням №358200 від 16.09.2021 (арк.с. 22 -24).
Наведені матеріали справи є достатніми для встановлення факту нестачі та її розміру.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність належним чином оформлених доказів щодо розміру нестачі вантажу.
Позивач заперечує, посилаючись на наявність документів, які видані та/або узгоджені Постачальником - ТОВ "БІТ-ОІЛ". Умовами Специфікації до Договору визначено що ціна за одну тонну поставленого вугілля кам'яного Г (Г1) 0-100 мм становить 2 554,45 грн без ПДВ. За фактом приймання вугільної продукції, Постачальником та Покупцем, був узгоджений акт прийому-передачі вугільної продукції №255 від 29.08.2021, яким також визначена фактична ціна 1 тони поставленого вугілля. Таким чином, фактична ціна за 1 т продукції, безпосередньо вказана у зазначеній Специфікації та акті прийому-передачі вугільної продукції, що узгоджений уповноваженими особами Постачальника та Позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт нестачі та її розмір доводиться матеріалами справи, а відсутність вини залізниці у виникненні нестачі вантажу не доведено Відповідачем.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 8 889,49 грн. підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3; код ЄДРПОУ 05393056) 8 889,49 грн. вартості нестачі вантажу та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 29.04.2022.
Суддя В.Г. Бєлік