Справа № 761/7265/22
Провадження № 2/761/8326/2022
27 квітня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Підприємство «Київ» про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
22.04.2022 р. до суду надійшли в електронній формі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Підприємство «Київ» про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
У першу чергу, слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Згідно положень ч.ч.1, 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, викладену державною мовою.
Так, відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
У зв'язку з зазначеним та згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України позивачу слід зазначити у своїй позовній заяві повну назву відповідача.
Відповідно до п.10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
А тому, позивачу необхідно надати підтвердження, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).
Таким чином, позивачу необхідно уточнити третю позовну вимогу, а саме вказати, що це за сума коштів, яку утримали і як її необхідно повернути.
Крім того, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. (ч.1 ст. 177 ЦПК України)
Отже, позивачу необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.6 ст. 177 ЦПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, до матеріалів позовної заяви не додано акт, який оскаржує позивач, а тому останньому необхідно надати належним чином завірену копію оскаржуваних наказів.
Згідно вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас згідно положень ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, позивачі за подання позову з вимогами про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до змісту позовних вимог, позивач заявляє шість вимог, за дві з яких він звільнений від сплати судового збору, а інші чотири ні.
Відповідно до правового висновку, яки викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18),середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, які подаються до суду фізичними особами або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовних вимогах позивач не вказує точну суму, яка підлягає, на його думку, стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
А від так, враховуючи вимоги ст.ст. 4,6 Закону України «Про судовий збір», а також з урахуванням того, що на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, суд визначає попередній розмір судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 992,40 грн., з подальшою доплатою після визначення остаточної суми стягнення. Крім того, за інші три вимоги позивач також повинен сплатити по 992,40 грн.
Таким чином, судовий збір, який на даний час становить 3696,60 грн. має бути сплачено позивачем на рахунок з наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 ; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011 ; код класифікації доходів бюджету - 22030101, та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Підприємство «Київ» про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: