Справа № 752/2540/22
Провадження №: 3/752/2778/22
29 квітня 2022 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України, про притягнення до адміністративної відповідальності за п. 6, п. 8 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого завідувачем режимно-секретного відділу Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України (далі - ІЯД НАН України), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
У період часу з 06 листопада 2021 року по 31 січня 2022 року завідувач режимно-секретного відділу ІЯД НАН України ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, просп. Науки, 47, будучи особою, зобов'язаною бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, зі станом справ у структурних підрозділах ІЯД НАН України, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в ІЯД НАН України, в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 5, 42, 54, 89, 98, 248, 255, 318, 341, 353, 357, 358, 362, 438, 716, 717, 731, 737-740, 746-1 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та контролю за її охороною, а також недотримався вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час прийому і роботи з іноземцями, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Пояснив, що він є відповідальною особою за забезпечення охорони державної таємниці в ІЯД НАН України, проте законодавства про державну таємницю не порушував, а зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення інформація про виявлені порушення не відповідає дійсності. Подав клопотання про витребування з Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України документів. Також стверджував, що підпис в акті спеціальної експертизи, проведеної Службою безпеки України, виконано не членом експертної комісії СБ України Матвеєнком І. А. , а іншою особою.
У судове засідання представники СБ України не з'явилися.
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, суд відмовив у його задоволенні, оскільки наявних у матеріалах справи доказів достатньо для прийняття об'єктивного рішення. Крім того, примірник зазначених у клопотанні документів згідно з поясненнями ОСОБА_1 також є у володінні ІЯД НАН України, що не заважало йому надати їх суду, однак він цього не зробив.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну таємницю» відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до приписів ст. 37 Закону України «Про державну таємницю» Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.
Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 затверджено Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Порядок).
Диспозиція ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, зокрема за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці (п. 6), а також за недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними.
В судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративне правопорушення № 4 від 08.02.2022; копію акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, витяг з наказу директора ІЯД НАН України від 23 березня 2021 року № 48-к про переведення ОСОБА_1 на посаду завідувача режимно-секретного відділу з 23 березня 2021 року; копію наказу директора ІЯД НАН України від 23 березня 2021 року № 4рсв про надання доступу до державної таємниці ОСОБА_1 ; копію допуску до інформації із ступенем секретності від 23 березня 2021 року, копію зобов'язання у зв'язку з допуском до державної таємниці; копію посадової інструкції завідуючого режимно-секретним відділом в ІЯД НАН України; характеристику завідувача режимно-секретного відділу ІЯД НАН України Компанцева В. П.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд вважає докази достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме - невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, контролю за охороною державної таємниці, а також недотримався вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час прийому і роботи з іноземцями.
Факт порушення ОСОБА_1 вимог 5, 42, 54, 89, 98, 248, 255, 318, 341, 353, 357, 358, 362, 438, 716, 717, 731, 737-740, 746-1 Порядку підтверджуються даними Акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, проведеної спеціальною експертною комісією СБ України у складі п'яти осіб та затвердженої 31 січня 2022 року заступником Голови СБ України.
Належні докази на підтвердження пояснень ОСОБА_1 про те, що підпис у акті спеціальної експертизи виконано не членом спеціальної експертної комісії СБ України Матвеєнком І. А. , а іншою особою ОСОБА_1 , відсутні.
Підстав недовіряти висновкам СБ України, викладеним у акті спеціальної експертизи, та вважати вказані висновки недопустимим доказом у суду немає.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чонобильській АЕС (Категорія 1), а тому на підставі п.10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» останній звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 212-2, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6, п. 8 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман