єдиний унікальний номер справи 546/96/22
номер провадження 2/546/188/22
29 квітня 2022 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 546/96/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
11.02.2022 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що постановою старшого державного виконавця Решетилівського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 26.11.2021 відкрито виконавче провадження, на підставі виконавчого напису № 31988 від 07.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 7374, 84 гривень.
Вважає, що виконавчий напис здійснений з порушенням норм чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки при його винесенні не перевірено безспірність заборгованості, факту нотаріально посвідченого договору та укладеного договору між позивачем та відповідачем, чи будь-якого іншого договору, який свідчив би про його зобов'язання перед відповідачем, та факт завчасного повідомлення боржника про наявність заборгованості.
З огляду на зазначене, позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий напис нотаріуса.
16.02.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників, призначено судове засідання, витребувано від відповідача, приватного нотаріуса та державного виконавця всі матеріали, що стали підставою для видачі виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження.
14.03.2022 від державного виконавця Решетилівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області надійшли витребувані докази.
У встановлений судом строк, відповідач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» правом на надання відзиву не скористався.
29.04.2022 у судове засідання учасники справи повторно не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи.
Позивачем подано до суду заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 43).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином (а.с. 24, 26, 49). Будь-яких клопотань про слухання справи за його відсутності не подав.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленою про час, дату і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим за письмової згоди позивача на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.04.2022 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини.
05.10.2007 між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2292430262 (а.с. 31-36), відповідно до якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000 грн строком на 36 місяців з 05.10.2007 по 04.10.2020 зі встановленою фіксованою ставкою процентів в розмірі 19% щомісячно та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,32%. До договору приєднано графік розрахунків, який є невід'ємною чого частиною.
Кредитний договір № 2292430262 від 05.10.2007 підписаний сторонами договору та нотаріально не посвідчений.
07.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 31988, за яким із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2292430262 від 05.10.2007 у загальному розмірі 7374,84 грн (а.с. 12, 37).
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що стягнення проводиться за період з 13.12.2020 по 07.05.2021 у розмірі: заборгованість за тілом кредиту - 7324,84 грн; плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 50 грн. Загальні сума, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 становить 7374,84 грн.
Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у державного виконавця Решетилівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 67654577 від 26.11.2021 (а.с.11).
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, станом на 07.05.2021 (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулося на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 07.05.2021 виконавчий напис № 31988, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 31988 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).
Судом достовірно встановлено, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, що виходить за межі компетенції нотаріуса та свідчить про порушення нотаріусом ЗУ «Про нотаріат». Зазначені обставини є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим інші доводи судом не оцінюються.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, тобто поза межами своїх повноважень в порушення вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису № 31988, вчиненого 07.05.2021, таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів». Зазначена позиція також підтримана ВС у постанові від 26.02.2020 (справа № 643/2870/18).
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позову до суду підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись 34, 36, 39, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст. ст. 1-18, 81-82, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07 травня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 31988, за яким із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2292430262 від 05.10.2007 у загальному розмірі 7374,84 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Повний текст заочного рішення складено 29 квітня 2022 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, адреса місця знаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, оф. 204, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08200;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, адреса: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001.
Суддя О.О. Романенко