08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/201/22
381/4465/21
27 квітня 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: М'ячикової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
У грудні 2021 року позивач звернулася до суду з даним позовом.
Позов мотивує тим, що 23 квітня 2016 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу вони мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що діти постійно проживають з нею та перебувають на її утриманні. Рішенням суду з відповідача вже було стягнуто аліменти на утримання старшої доньки, однак від сплати аліментів ухиляється. Відповідач ухиляється від покладеного на нього батьківського обов'язку забезпечувати дітей всім необхідним. Зазначає, що вона на даний час не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за молодшою донькою, інших доходів не має, їй самій тяжко забезпечувати дітей всім необхідним. Тому, вона змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просити суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, з моменту подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь, аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, з моменту подання заяви до суду і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 та п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження, яке включає в себе загальне та спрощене провадження.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом вчасно та належним чином. Через канцелярію суду подала заяву, в якій просила суд розглянути справу у її відсутність, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 23 квітня 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 92, що підтверджено Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 виданим 23 квітня 2016 року.
Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено Свідоцтвами про їх народження Серія НОМЕР_2 виданим 21 вересня 2016 року та Серія НОМЕР_3 виданим 29 липня 2020 року.
Як вбачається з Довідки № 39 виданої Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області 13 квітня 2022 року, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , разом із доньками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно ч.2 ст.182 Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно положення абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, у розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Так, судом встановлено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 не надає, хоча може та повинен надавати таку допомогу, оскільки знаходиться в працездатному віці, а тому повинен відшукати можливість заробітку для належного забезпечення доньки всім необхідним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, і до досягнення донькою повноліття.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом (ч. 4 даної статті).
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Як вбачається із Наказу № 9-ОК ФОП ОСОБА_7 , від 06 вересня 2021 року, продавець-консультант ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 07 вересня 2020 року по 25 липня 2023 року.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання непрацездатної дружини з якою проживає малолітня дитина, оскільки має обов'язок забезпечувати сім'ю, а тому з відповідача підлягають стягненню аліменти на корить позивача на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, і до досягнення донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів подана до суду 14 грудня 2021 року, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти, починаючи з дня звернення до суду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, в розмірі 908 грн. 00 коп..
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 75, 84, 180-183 СК України, 10, 81, 141, 178, 277-279, 258-259, 265, 268, 280, 284, 354, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, а саме з 14 грудня 2021 року, і до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, а саме з 14 грудня 2021 року, і до досягнення донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Осаулова Н.А.
Рішення виготовлено 27.04.2022 р.