Справа № 369/3204/22
Провадження №1-кс/369/511/22
17.04.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050001154 від 14 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , яке було мотивоване тим, що 07.03.2022, в денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи в умовах воєнного стану, який введено на території України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 строком на 30 діб та який продовжено до 24.04.2022 включно указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», маючи на меті вчинення крадіжки будь-якого чужого майна з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу зайшов через незамкнені вхідні ворота на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де одразу через незачинені вхідні двері проник до розташованого на території подвір'я житлового будинку, та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника та інших сторонніх осіб, таємно викрав із житлової кімнати вищевказаного будинку телевізор марки «Ergo» модель LE24CT1020HD, вартістю 3900 гривень, а також тюнер марки «Pantesat» модель HD-2258 Т2, вартістю 560 гривень, які належать ОСОБА_6 .
З метою доведення до кінця своїх протиправних дій, які були спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 у руках виніс вказане викрадене майно за територію домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та переніс майно до будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4460 гривень.
14.04.2022 о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України як підозрюваного у вчиненні вищевказаного злочину.
15.04.2022 о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого його злочину. Крім того, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 14.04.2022;
- протоколом огляду місця події від 14.04.2022;
- речовими доказами, які були вилучені час огляду місця події від 14.04.2022;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.04.2022;
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 від 14.04.2022;
- показаннями свідка ОСОБА_7 від 14.04.2022
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 14.04.2022;
- іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.
Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_4 до вчинення ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Поліське Київської області, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючий, зі слів раніше не судимий.
З огляду на викладене, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Крім того, підозрюваний ніде офіційно не працює, неодружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто немає стійких соціальних зв'язків.
Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення дій насильницького характеру, тим самим здійснювати плив на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.
Потерпіла, свідок та підозрюваний в розслідуваному кримінальному проваджені є жителями одного населеного пункту, а сааме смт. Макарів Бучанського району Київської області, а тому підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи фактичне місце проживання потерпілої та свідків, зможе незаконно впливати на них.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 ніде не працює, не одружений, після введення в Україні воєнного стану не виїхав в іншу область, а залишився за місцем свого проживання в смт. Макарів Київської області, де не маючи джерела доходів з високим ризиком вчинятиме в подальшому аналогічні корисливі злочини задля підтримання власної життєдіяльності.
Отже, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрювану можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання та просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, протокол огляду місця події, протоколи допиту свідків, дані докази свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання слідчого на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від суду, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Panchenkov . Russia ( Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину під час дії на території України воєнного стану.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення дій насильницького характеру, тим самим здійснювати плив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.
Отже, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Слідчий суддя зазначає, що у даному випадку є можливим визначення застави, з одночасним покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі, що буде релевантним встановленим ризикам кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість відповідного клопотання та необхідності його задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Поліське Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб до 12 червня 2022 року включно.
Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 20 * 2481 гривень = 49 620 гривень (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень).
Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 19 квітня 2022 року о 15 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1