"29" квітня 2022 р. Справа № 363/3154/20
29 квітня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Баличевої М.Б.,
за участі секретаря Ланської І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права на використання імені, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації права на особисте життя та його таємницю, спростування поширеної недостовірної інформації та стягнення компенсації за моральну шкоду,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.10.2020 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.09.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
28.01.2022 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Савицька С.Л. 29.04.2022 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.
Виходячи з положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Підстав для відмови в прийнятті заяви про залишення заяви без розгляду судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 260, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права на використання імені, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації права на особисте життя та його таємницю, спростування поширеної недостовірної інформації та стягнення компенсації за моральну шкоду - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України він має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: М.Б. Баличева