Справа № 362/6817/18
Провадження № 2/362/114/22
(з а о ч н е)
29 квітня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 67 704 гривні 15 копійок.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15.06.2016 року між ним і відповідачем було укладено кредитний договір № ABH0RG170040093, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 22 036 гривень 56 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконує, станом на 03.10.2018 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача.
Представник позивача надав заяву у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги та проти заочного розгляду справи не заперечив.
Враховуючи, що судову повістку надіслану відповідачу за останньою відомою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «за зазначеною адресою адресат відсутній», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи.
Враховуючи, що відповідач, який бувналежним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи в порядку, передбаченому частиною 4 статті 130 ЦПК України, не прибув в судове засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття, суд вважає причини неприбуття відповідача в судове засідання неповажними.
Оскільки, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив та представник позивача не заперечив проти вирішення справи в заочному порядку, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Із копії заяви позичальника ОСОБА_1 від 15.06.2016 року вбачається, що він отримав від ПАТ «Акцент банк» грошові кошти в розмірі 22 036 гривень 56 копійок зі сплатою 0,12 % річних зі строком погашення до 14.06.2019 року; він ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами; також, він виразив згоду з тим, що Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає договір про надання банківських послуг (а.с.5).
Також, у зазначеній заяві міститься відмітка про те, що відповідача ознайомлено у тому числі з умовами кредитування (а.с. 11).
Зокрема, абзацом 2.7.4.2.2.2 витягу з Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що позичальник зобов'язується погашати кредит в порядку і терміни згідно заяві, а саме, щомісячний платіж становить 1 494 гривін 74 копійки, період сплати з 25 по 29 число кожного місяця (а.с. 6-10).
Відповідно до п. 2.7.4.2.2.3 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви і п. 2.7.4.3.1 цих Умов і Тарифів. Повну оплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.
Так, відповідно до п. 2.7.4.5.1 у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний день прострочення, але не менше 1 (однієї) гривні.
Згідно з п. 2.7.4.5.3 при порушенні позичальником термінів платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 90 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Відповідно п. 2.7.4.5.4 у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 2.7.4.2.3.15 цих умов, він сплачує на користь банку штраф у розмірі 100% від вартості предмета застави, який вказаний в заяві.
Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.
З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.10.2018 року відповідач має заборгованість за договором на загальну суму 67 704 гривні 15 копійок, з яких: сума заборгованості за кредитом - 21 426 грн. 22 коп., заборгованість по процентам - 36 грн. 81 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 21 784 грн. 27 коп., пеня - 20 756 грн. 66 коп., штрафи - 3 700 грн. 19 коп. (а.с. 4 зворотній бік).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Отже, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 282 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент банк» заборгованість в сумі 67 704 (шістдесят сім тисяч сімсот чотири) гривні 15 копійок та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий