Справа № 202/757/22
Провадження № 2/202/1173/2022
27 квітня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
судді - Бєльченко Л.А.,
при секретарі Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, про зняття арешту з майна,
Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначила, що 29.07.2019 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради за реєстраційним номером №Г/233-2019 видано Свідоцтво про право власності на житлове приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , житлові приміщення №34,42, що належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їй, позивачеві (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) і ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , її мати, померла. Після її смерті відкрилась спадщина на частину житлового приміщення у зазначеному гуртожитку. Проте приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка О.В., до якої вона звернулась за оформленням спадкових прав після смерті матері, не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки існує арешт на майно, що належало померлій ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ. З приводу зняття арешту з майна ОСОБА_2 вона, позивач, зверталась до відповідача, але листом від 17.01.2022 року за номером 1572 їй запропоновано звернутися до суду для вирішення даного питання. Тому просила зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнивши її вимоги.
Під час судового засідання позивач підтримала позов.
Представник відповідача і третя особа в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені.
Суд, вислухавши позивача, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності від 29.07.2019 року, реєстраційний номер №Г/233-2019, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 і позивачеві, дівоче прізвище якої ОСОБА_4 , на праві спільної сумісної власності належать житлові приміщення №№ 34,42 у приміщені гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.10).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Галушки О.В., нею заведена спадкова справа №27/2021 після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с.14).
Відповідно до листа Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17.01.2022 року №1574 на адресу ОСОБА_1 перевіркою відомостей, які містяться в АВСВП в Індустріальному відділі державної виконавчої служби в період з 23.05.2013 по 12.11.2013 рік на примусовому виконання перебувало виконавче провадження № 38099958 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3524 від 17.11.2009 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Просто Фінанс» суму боргу в розмірі 101 084,16 грн., в межах якого накладений арешт на все майно боржниці. В ходе проведення виконавчих дій майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, у зв'язку з чим, державним виконавцем 12.11.20213 року, керуючись вимогами п.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 16.10.2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до частини першої ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 16.10.2013 року Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у вставноленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконачого документа стягувачутзгідно зі статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Відповідно до пункту другого частини першої ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявлялися безрезултатними.
Положення Закону України "Про виконаче провадження" в редакції від 16.10.2013 року не передбачали повноважень державного виконавця щодо скасування арешту майна у разі повернення виконавчого документа стягувачу.
Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).
Відповідно до пункту 5 цієї постанови, у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
З огляду на встановлене судом, суд вважає, що позивачем не доведено, в чому полягає порушення прав позивача з боку відповідача.
З огляду на зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 обраний невірний спосіб захисту її права. Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Відмовляючи у задоволені позову, суд не вбачає підстав для відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст.4,5,12.81,259,263-265 ЦПК України, суд-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, про зняття арешту з майна.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя- Бєльченко Л.А.