справа № 208/1836/22
№ провадження 3/208/1241/22
Іменем України
26 квітня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Ізотов В.М., розглянувши у справу про адміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізично особи- підприємця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1.ст.155-1, ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №116 від 07.02.2022р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вчинив порушення здійснення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: 31.01.2022 року о 13 годині 00 хвилин в магазині з кафетерієм, розташованому за адресою АДРЕСА_2 провів розрахункові операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушив п. 11 ст. 3 ЗУ від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №115 від 07.02.2022р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 31.01.2022 року о 13 годині 00 хвилин в магазині з кафетерієм, розташованому за адресою АДРЕСА_2 здійснив провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню або у період зупинення дії ліцензії. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника - адвоката Переверзєва І.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому адвокат посилався на те, що суб'єктом складання протоколу не надано жодних доказів скоєння правопорушення, а строки притягнення до відповідальності закінчились, оскільки момент вчинення в акті перевірки зазначено як період з 22.09.2021р. по 28.09.2021р., правопорушення не є триваючим, а тому строк, встановлений ст..38 КУпАП, сплив.
Дослідивши матеріали справ, вивчивши надане адвокатом клопотання та копії документів, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Диспозиція частини 1 статті 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Разом з тим, вказані норми є бланкетними адміністративно-правовими нормами, тобто нормами, які лише називають або описуть правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму вказаних статей більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно зі ст. 2 вищевказаного закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Приводом для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 та ч.1 ст.164 КУпАП став Акт фактичної перевірки, відповідно до якого виявлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів таздійснено провадження господарської діяльності без отримання ліцензії.
Так, перевіркою встановлено (акт фактичної перевірки від 07.02.2022 №396/04-36-09-02/2132311314):
1)у період з 22.09.2021р. по 28.09.2021р. за адресою: АДРЕСА_2 здійснено провадження господарської операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
2)у період з 22.09.2021р. по 28.09.2021р. за адресою: АДРЕСА_2 здійснено провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження такої діяльності.
ОСОБА_1 ставиться в провину порушення пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
При цьому, обов'язок доведення наявності в діях особи складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які уповноваженні складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
В підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, та акт фактичної перевірки.
В той же час, протокол не містить інформації щодо фіксації факту розрахункової операції із зазначенням дати та часу проведення такого розрахунку.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення, окрім як акту, не долучено будь-яких доказів, які підтверджують факт проведення розрахунку без використання реєстратора розрахункових операцій та/або використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, для підакцизних товарів, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Розділом ІІ Інструкції з оформлення органами доходів та зборів матеріалів про адміністративні правопорушення №1046/29176 від 27.07.2016р. встановлена процедура складання протоколів про адміністративні правопорушення та детально розписаний покроковий алгоритм дій посадових осіб контролюючого органу, який дотриманий не був.
Крім того, зазначені в Акті фактичної перевірки від 07.02.2022 року порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за які передбачена відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не підтверджуються будь якими доказами.
Так з досліджених матеріалів справи встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано документу про здійснення контрольної розрахункової операції (контрольна закупка); відсутній опис купюри, що були надані для здійснення контрольної розрахункової операції; відсутній протокол вилучення доказу - товару, який вказаний в акті перевірки; не відображено про вчинені заходи в акті перевірки, а також не задокументовано письмовими доказами факт порушення.
Крім того, суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
В той же час, перевірка проведена у ФОП ОСОБА_1 , однак не встановлено особу, яка здійснила операцію, а так само її посаду та відповідно, що остання є посадовою особою, яка відповідно до своїх функціональних обов"язків здійснює розрахункові операції, матеріали справи не містять.
Стосовно вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст..18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що «ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення; під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, до закладів громадського харчування, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, не застосовуються положення частини сорок сьомої, сорок восьмої та абзацу четвертого частини сорок дев'ятої статті 15 цього Закону.»
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до Закону України від 23.12.1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування - це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.
Як вбачається з Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про державну реєстрацію потужності від 16.09.2019р., (копію якого надано адвокатом Переверзєвим І.В)., - ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 здійснює діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо); роздрібна торгівля харчовими продуктами.
У період, що перевірявся (22.09.2021р. - 28.09.2021р.) в Україні діяв карантин, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19».
Тобто, ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями продовжувала діяти після 22.09.2021р.
Суд також зазначає, що згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020р. по справі №489/4827/16а, свідчення службової особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З огляду на викладене, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, та акт перевірки, за відсутності інших доказів, зокрема доказів фіксації правопорушення не можуть буьт допустимими доказами вини ОСОБА_1 , оскільки в них відображена лише позиція перевіряючого органу, а інші ж докази, які б підтвердили фактичні обставини, та свідчать про доведеність поза розумним сумнівом існування події та наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164 КУпАП, до матеріалів справи не надано.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно вимог ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі Кобець проти України .
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, в справі Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини ОСОБА_1 , трактуються на її користь.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
постановив :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1,ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Ізотов В.М.