Справа № 212/8800/21
2/212/488/22
26 квітня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з квартири,-
У вересні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом у якому просила зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який накладений постановами Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. В обґрунтування позову вказано, що згідно свідоцтва про право власності на житло позивачу, її чоловіку ОСОБА_3 та сину ОСОБА_4 належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями першої черги за законом були позивач та її син, який відмовився від прийняття спадщини після смерті батька на користь позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 син позивача ОСОБА_4 також помер. Позивач прийняла спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, проте отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, оскільки згідно інформації про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 3865682 від 23.06.2005 року на все нерухоме майно її померлого сина було накладено арешт із забороною на його відчуження. У вересні 2021 року позивач звернулась до відділу ДВС із заявою про скасування арешту, на що позивачу була надана відповідь, в якій вказано, що у надати копії матеріалів виконавчого провадження не є можливим, оскільки термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. У зв'язку із наведеним позивач вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі. призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року витребувано з Другої Криворізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
Позивач надала суду заяву про розгляд справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представника до суду не направив, пояснень щодо позову не надав.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , що підтверджується копією про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 51 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 10 квітня 2003 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , по 1/3 частині кожному (а.с.11).
З Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 667495 від 29 травня 2003 року Комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в 1/3 частині кожному, на підставі свідоцтва про право власності, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер запису 299, внизу 222П-299 (а.с.10).
Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 03 лютого 2005 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, також стягнуто з останнього на користь ОСОБА_2 завдану шкоду в розмір 1450 гривень (а.с.69-74).
Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 13 травня 2005 року у виконавчому провадженні АА № 932847 з метою виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу від 03.02.2005 року про стягнення 1450 гривень на користь ОСОБА_2 та інших, було накладено арешт із забороною відчуження на все майно, належне ОСОБА_4 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).
Чоловік позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис № 1786 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_3 . Другою Криворізькою державної нотаріальної конторою була заведена спадкова справа № 338, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру № 30328777 року від 28.04.2012 року (а.с.8), а також наданими суду копіями матеріалів спадкової справи, з яких вбачається, що спадкоємцем після смерті останнього є дружина померлого ОСОБА_5 (а.с.38-49).
Син позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис № 582 (а.с.7), після смерті якого спадкова справа не заводилась.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 3865682 від 26.06.2005 року наявний запис про обтяження, а саме арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 932847 від 13.05.2005 року. Об'єктом обтяження є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 . (а.с.9).
Згідно відповіді від 16.09.2021 року за № 77850 Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив позивача, що відповідно до наказу від 25.12.2008 року за № 2274/5 “Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби” та наказу від 07.06.2017 року № 1829/5 5 “Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями” термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Виконавчі провадженні, строки зберігання яких закінчились, підлягають знищенню. Станом на 16.09.2021 року відповідно до відомостей АСВП виконавчі документи, де боржником виступає ОСОБА_4 на виконанні у відділу не перебувають (а.с.5).
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У частині 4 статті 59 Закону міститься вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна, а саме:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст.40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Як встановлено судом, та підтверджено належними та допустимими доказами у справі, термін зберігання виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на спільне майно позивача, її чоловіка та її сина - сплинув, однак у державного виконавця відсутня об'єктивна можливість за відсутності матеріалів виконавчих проваджень виконати вимоги ч.2 ст.40 Закону та самостійно скасувати накладений арешт.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами ч.1,2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Нормою ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав для подальшого обтяження майна позивача, виконавчі провадження, у яких ОСОБА_4 є боржником відсутні, а тому подальший арешт майна, зокрема квартири, фактично набутої позивачем у спадок, порушуватиме конституційне право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст.41 Конституції України).
При цьому суд виходить з положень ст.ст.12,13 ЦПК України, якими передбачений обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, зважаючи, що постановою, що видана Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції було накладено арешт на майно, яке належить позивачу, її померлому чоловіку та сину, а відповідач не скористався своїм правом і не надав відзив на позовну заяву, не надав доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, враховуючи, що існування арешту перешкоджає позивачу в повному обсязі реалізувати своє право власності та розпоряджатись своїм майном, в тому числі відчужувати, передавати в користування, а також вчиняти будь-які інші дії щодо розпорядження власним майном, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для подальшого арешту майна позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12-13, 76-92, 95, 211, 258-259, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з квартири - задовольнити.
Скасувати арешт нерухомого майн,а реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 212038 зареєстрований 23.06.2005 року Другою Криворізькою нотаріальною конторою на підставі постанови Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 932847 від 13 травня 2005 року, об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 .
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 34545918, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 37В.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.
Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2022 року.
Суддя: М.Д. Власенко