Справа № 201/12470/21
Провадження № 2/201/1129/2021
26 квітня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті ДТП,-
03.12.2021 позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті ДТП.
В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилався на те, що 04.06.2021 у м. Дніпрі в районі буд. 9 по пр. Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на підставі полісу № АР/1474185. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2021 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку № 8489 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , складає 88 562,05 грн. без урахувань втрати товарної вартості та 94 344,39 із врахуванням втрати товарної вартості та 3500 грн. вартість послуг експерта. ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 60 180,02 грн. частково відшкодувавши завдану шкоду, а відтак невідшкодована сума становить 28 382,03 грн., а також сума втрати товарної вартості складає 5 782,34 грн. У зв'язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» суму невідшкодованого матеріального збитку у розмірі 28 382,03 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 суму втрати товарної вартості, яка складає 5 782,34 грн., вартість послуг експерта у розмірі 3 500 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., та судові витрати.
Позивач надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відшкодував позивачу втрату товарної вартості, яка складає 5 782,34 грн., а тому просив закрити провадження в цій частині, просив розподілити вартість послуг експерта у розмірі 3 500 грн. в порядку ст. 141 ЦПК України між відповідачами, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., таким чином частково визнавши позовні вимоги.
Відповідач ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» надав відзив в якому посилався на висновок експертної компанії «Фаворит Ассистанс» від 28.07.2021, яким вартість спричиненої шкоди визначена у розмірі 66 169,62 грн. та на той факт що, вказаний розмір шкоди відшкодовано у розмірі 60 180,02 грн., що є різницею між вартості відновлювального ремонту та ПДВ, а відтак в задоволенні позову просив відмовити.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що 04.06.2021 у м. Дніпрі в районі буд. 9 по пр. Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2021 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а тому фактичні обставини встановлені постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.07.2021 є преюдиційними і доведенню не підлягають.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на підставі полісу № АР/1474185 (а.с. 40).
Установлено також, що згідно висновку № 8489 від 22.06.2021 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Toyota Camry», д/н НОМЕР_1 , складає 88 562,05 грн. без урахування ВТВ та 94344,39 (а.с.8-15).
Разом з цим, суд критично оцінює висновок експертної компанії «Фаворит Ассистанс» від 28.07.2021 наданий відповідачем, оскільки позивачем заявлені вимоги про відшкодування втрати товарної вартості визначення яких відсутні у вказаному висновку.
Вартість автотоварознавчого експертного дослідження складає 3 500 грн. (а.с. № 37).
Позивач звертався до страхової компаній з метою отримати страхове відшкодування та ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 60 180,02 грн. (а.с. № 39).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Приписами ст. 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктами 5, 6 указаної постанови Пленуму визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).
Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2808 цс15 від 20 січня 2016 року).
Під реальними збитками відповідно до ст. 22 ЦК України є витрати, яких особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Таким чином, неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.
Ураховуючи право позивача на відшкодування шкоди від її заподіювача, а також приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи було встановлено судом та доведено позивачем спричинення шкоди саме ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на підставі полісу № АР/1474185, суд дійшов висновку про стягнення із останнього як страховика різницю матеріальної шкоди між страховим відшкодуванням та загальною сумою заподіяної шкоди, визначену висновком № 8489 від 22.06.2021 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, у розмірі 28 382,03 грн., яка залишилась не відшкодована.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача суми втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаних вимог, оскільки вони були фактично відшкодовані позивачу під час розгляду справи про що відповідач надав відповідні докази у додатку до відзиву, проте залишилась невідшкодованою вартість автотоварознавчого експертного дослідження, яка складає 3 500 грн. та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. на користь позивача суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи те, що сама дорожня-транспортна пригода призвела до переживань ОСОБА_1 , стресу від самої ДТП, від чого він переніс певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час користуватися автомобілем та зміни звичного способу життя з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На думку суду, ця сума відповідає ступеню та характеру моральних страждань ОСОБА_1 . Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення моральної шкоди позивача і не повинен призводити до його збагачення.
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 грн. суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що стороною позивача не було надано до суду належних та достатніх доказів надання правничої допомоги та здійснення плати за неї, то в задоволенні вказаних вимог слід відмовити.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог по 454 грн. з кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 530, 612, 625, 1166, 1167, 1187, 1188 1194 ЦК України, Постановою ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (ЄДРПОУ 19350062) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28 382 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 03 коп.
Стягнути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., а всього 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (ЄДРПОУ 19350062) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Батманова