Справа № 486/314/22
Провадження № 1-кс/486/75/2022
29 квітня 2022 року м. Южноукраїнськ
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
До суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про скасування йому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (кримінальне провадження № 12022152120000059) для проходження військової служби у Збройних силах України.
Відповідно до ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Закріплений передбаченою нормою порядок скасування запобіжного заходу передбачає певну послідовність, а саме: звернення спочатку до прокурора, а лише потім, за наявності відповідних підстав, прокурор звертається до суду/слідчого судді із відповідним клопотанням.
Аналізуючи вищезазначені положення ст. 616 КПК України прихожу до висновку, що нормами КПК України не передбачено наслідки порушення порядку звернення із зазначеним клопотанням.
Відповідно до ст.ст. 7, 26 КПК України однією із засад кримінального провадження є диспозитивність. При цьому слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
Таким чином, оскільки клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період подане до суду не прокурором, а підозрюваним, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 616 КПК України, вказане позбавляє слідчого суддю права розглядати вказане клопотання відповідно до положень ч. 1 ст. 616 КПК України, що тягне необхідність його повернення особі, яка його подала.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 1 ст. 616 КПК України він має право звернутися з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період до прокурора, який за результатами розгляду вказаного клопотання має право звернутися до суду, що розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Керуючись ст.ст. 26, 372, 616 КПК України, слідчий суддя
Клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1