Справа № 473/328/22
іменем України
"29" квітня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Попенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив
у січні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13341 грн. 70 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 08.01.2013 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, Банк виконав у повному обсязі. Проте, відповідач, незважаючи на це, порушила його, оскільки, своєчасно не погашала кредит та не сплачувала проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 21.11.2021 року утворилася заборгованість по кредитному договору у вищевказаному розмірі.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 03.02.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 08.01.2013 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.
Договір складається з анкети-заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, банківських тарифів.
Згідно анкети-заяви позичальник погодилася, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, банківськими тарифами складає собою кредитний договір.
Так, згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання.
Крім цього, положення ст.ст.546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.
Як зазначалося вище, відповідачем було підписано анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, проте остання не містить умов щодо внесення плати за користування кредитом (процентів), неустойки за порушення умов договору, їх розміру. Не містять підпису позичальника й надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку.
Водночас, в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, саме в зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За такого, Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах справи, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена в формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Проте, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в подібній справі за № 342/180/17.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 21.11.2021 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 10764 грн. 86 коп. (заборгованість за простроченим тілом кредиту). Вказана заборгованість підтверджується розрахунком боргу, випискою з рахунку позичальника. Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку (ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Не підлягають задоволенню вимоги банку щодо стягнення процентів, оскільки письмові докази узгодження між сторонами їх розміру, умов застосування, позивачем надано не було.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов'язані з сплатою судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (80%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 816 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив
позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08.01.2013 року, що утворилася станом на 21.11.2021 року, а саме:заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10764 грн. 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1 816 грн. 00 коп..
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» код ЕДРПОУ 14360570 р/р НОМЕР_1 МФО 305299, юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Ротар