Справа № 466/2304/22
Провадження № 1-кс/466/532/22
28 квітня 2022 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з мобільного телефону, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380000337 від 09.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України
18.04.2022 року ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту з мобільного телефону, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380000337 від 09.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в якому просить скасувати арешт з мобільного телефону марки «Iphone 7» світло рожевого кольору із чохлом персикового відтінку, який є її власністю.
В судове засідання заявник не з'явилася, надіслала заяву про розгляд клопотання без її участі, доводи, викладені нею підтримує та просить клопотання задовольнити.
Слідчий ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до ст. 107 ч. 4 КПК України - у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту вважаю, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.04.2022 року по справі №466/2132/22 накладено арешт на речі, які вилучено 09.04.2022 року під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: куртку темно-синього кольору, худі чорного кольору з капюшоном, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору марки «ЕССО», мобільний телефон марки «Iphone 7» світло рожевого кольору із чохлом персикового відтінку, мобільний телефон марки «Iphone 6S» сірого кольору із чохлом чорного кольору з пошкодженням дисплея, які упаковані у целофановий пакет чорного кольору, горловина якого обв'язана ниткою та закріплена печаткою ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП України у Львівській області.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, в судовому засіданні встановлено, що на даний час відпала потреба у застосуванні таких заходів як накладення арешту на вказаний мобільний телефон заявника.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого утримання слідчим майна заявника, що тягне за собою необхідність повернення цього майна його власнику.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що подальше застосування арешту майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном, що буде порушенням ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України слідчий суддя
постановив:
Скасувати арешт з мобільного телефону марки «Iphone 7» світло рожевого кольору із чохлом персикового відтінку, який накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.04.2022 року по справі №466/2132/22, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380000337 від 09.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1