19.04.2022 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Матківська Р.Р.
Справа № 458/167/22
Провадження №2/458/131/2022
Сторони в справі:
позивач ОСОБА_1
відповідач Боринська селищна рада
Самбірського району Львівської області
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом,
встановив:
28.03.2022 ОСОБА_1 подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла їй все своє майно. Окрім неї інших спадкоємців немає. Після смерті ОСОБА_2 , залишилося спадкове майно: житловий будинок із приналежними йому господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно вона не взмозі в нотаріальному порядку оформити спадкові права, а тому змушена звернутись до суду.
Ухвалою суду від 28.03.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, 19.04.2022 подала в до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримує і просить їх задоволити.
У підготовче засідання представник відповідача Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі, позов визнають.
Водночас у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній матеріалів у підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 11.06.2021 Старосамбірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
06.10.2020 ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений секретарем Нижньояблунської сільської ради, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що за законом матиме право і що буде належати їй на момент її смерті, заповіла своїй племінниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , як вказує позивач, входить право померлої на житловий будинок та господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 .
Як видно з довіки за №466 від 12.08.2021, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області за №466 від 12.08.2021, згідно погосподарської книги №2, особ.рах. НОМЕР_2 , покійному ОСОБА_3 належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок побудований в 1942 році, та незавершене будівництво нового житлового будинку.
Згідно з довідкою за №964, виданою виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з ним була зареєстрована дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від імені померлого ОСОБА_3 виконавчим комітетом Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області заповіт не посвідчувався.
З довідки за №965 від 12.03.2021, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, видно, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , на день її смерті була зареєстрована сама. Від імені померлої ОСОБА_2 виконавчим комітетом Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області посвідчувався заповіт за №51 від 06.10.2020.
Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулася із заявою до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав, проте 20.12.2021 нотаріусом їй було відмовлено у оформленні спадкових прав, оскільки не надано правовстановлюючих документів щодо належності житлового будинку ОСОБА_2 .
Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивачка через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок, позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернулася до суду.
Вирішуючи спір суд виходить з таких з таких мотивів та норм закону.
Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Суд встановив, що спірний будинок за адресою АДРЕСА_1 , належав покійному ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На час смерті ОСОБА_3 разом з ним була зареєстрована за вищевказаною адресою дружина ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відтак, в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_4 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , але належним чином не оформила своїх спадкових прав.
Як видно із матеріалів спадкової справи №136/2021 до майна померлого ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після його смерті немає.
06.10.2020 за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла все своє майно своїй племінниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після смерті ОСОБА_2 позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, який відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки не представлено правовстановлюючі документи про право власності на нерухоме майно.
Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року (далі - Інструкція).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної ради.
Спірний житловий будинок є збудований в 1942 році, що доводиться технічним паспортом, та такий не містить відмітки про самочинне будівництво, а належність будинку покійному ОСОБА_3 доводиться довідкою виконавчого комітету сільської ради.
Також суд встановив, що право власності на такий житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачка, як єдиний спадкоємець за заповітом майна покійної ОСОБА_2 підставно просить суд визнати за нею право власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у неї відсутній.
При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.
За таких обставин справи, враховуючи заяву відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 1220, 1223, 1233 ЦК України, ст. 4, 10, 12, 13, 200, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок (літ.А-1), сарай (літ.Б), погріб (літ.Пг), дровітню (літ.В), сарай (літ.Г), стайню (літ.Д), стодолу (літ.Е), сарай (літ.Є), сарай (літ.Ж), сарай (літ.З), вбиральню (літ.М), огорожу (літ.1-2), які перераховані в технічному паспорті та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області (адреса: 82547, Львівська область, Самбірський район, смт.Бориня, вул.І.Франка, 4, код ЄДРПОУ 05290787).
Повний текст рішення суду складено і підписано 29.04.2022.
Суддя О.І. Кшик