Справа № 450/709/22 Провадження № 1-кп/450/306/22
про застосування заходу забезпечення кримінального провадження
14 квітня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, внесено до ЄРДР за № 12021141270000358 від 09.06.2021 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо:
обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
яке надійшло на розгляд судді 14.04.2022 року,
встановив:
суб'єкт звернення просить суд продовжити строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на два місяці, та покласти на нього передбачені ст. 194 КПК України обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; -утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор клопотання підтримав, просить суд його задоволити з наведених у письмовому клопотанні підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 клопотання прокурора не заперечили.
Проаналізувавши матеріали клопотання судом встановлено такі обставини:
стороною обвинувачення ОСОБА_4 ставиться в провину таке: 28 травня 2021 року, близько о 18 годині 00 хвилин, будучи молодшим інспектором 2-ї категорії відділу режиму охорони державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» із спеціальним званням начальницького складу - старшина внутрішньої служби, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Renault» моделі «Logan» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , тобто будучи водієм такого, та рухаючись ним автомобільною дорогою М06 «Київ-Чоп» в напрямку до м. Київ, в районі 550 км + 330 м цієї дороги, що неподалік с. Зубра Львівського району Львівської області та яка в цьому місці складається з двох смуг з одностороннім рухом в напрямку до м. Київ та однією смугою руху в напрямку до м. Чоп Закарпатської області, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги пункту 1.10. (в частині значення терміну «небезпека для руху»), підпунктів б) та д) п. 2.З., підпункту б) пункту 9.2. та пункту 9.4., пунктів 10.1. та 10.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він, зайнявши крайнє праве положення на проїзній частині, призначеній для руху в напрямку до м. Київ, тобто рухаючись у крайній правій смузі руху вищевказаної автомобільної дороги, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не подаючи сигнал світловим покажчиком лівого повороту та не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виконав розворот ліворуч, не давши дорогу попутному транспортному засобу - паливозаправнику марки «Isuzu» моделі «NQR71R АПЗ-5» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який в цей момент рухався у лівій крайній смузі руху вищевказаної автомобільної дороги в напрямку до м. Київ, та здійснив зіткнення з цим вантажним автомобілем, внаслідок чого пасажир вищевказаного легкового автомобіля марки «Renault» моделі «Logan» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 - потерпіла ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелом основи черепа (перелом решітчастої кістки), перелом виличної кістки та верхньої щелепи, перелом дна очної ямки, перелом кісток носа із зміщенням носової перегородки, множинні різано-рвані рани повік правого ока, спинки носа.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
09.02.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності до ч. 4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є тяжким злочином.
Стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події (місця ДТП) та додатками до нього від 28.05.2021
- показанням потерпілої ОСОБА_6 ;
- показаннями свідка ОСОБА_7 ;
- показаннями свідка ОСОБА_8
-висновком судово-медичної експертизи № 132/2021 від 13.08.2021;
- висновком за результатами проведення автотехнічної експертизи № СЕ-19/114-21/10108-ГТ від 30.06.2021;
- висновком за результатами проведення автотехнічної експертизи № СЕ-19/114-21/10109-1Т від 30.06.2021;
- висновком за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/114-21/10110-1Т від 01.07.2021;
- протоколом слідчого експерименту від 02.07.2021;
- висновком за результатами проведення авто технічної експертизи механізму і обставини ДТП № 15/2/580 від 07.07.2020;
- протоколом слідчого експерименту від 08.10.2020;
- висновком за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи № 4313 від 08.10.2021;
- висновком за результатами проведення авто технічної експертизи механізму і обставини ДТП №4314 від 20.01.2022;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Судом встановлено, що 14.02.2022 року Пустомитівським районним судом Львівської області обвинуваченому до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком два місяці, тобто до 14.04.2022, та покладено на нього передбачені ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені статтею 178 КПК України.
Частиною 1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, суд зазначає наступне: згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Згідно ст. 8 Конституції України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, даних про його особу, а саме, що останній, має зареєстроване місце проживання, зважаючи на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що він як обвинувачений матиме можливість: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадж енню іншим чином, а також зважаючи на доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , найбільш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, визначені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд,
клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ,- задоволити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 14.06.2022 року включно наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі встановленому законом.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії - 14.06.2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1