Єдиний унікальний номер 448/360/22
Провадження № 3/448/209/22
28.04.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу прикордонної служби «Шегині» (тип Б) 7 прикордонного Карпатського загону, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого (згідно матеріалів справи),
за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), не з'явився (заява),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
На адресу Мостиського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №136220 від 23.02.2022р., відомо, що 22.02.2022 року об 17:20 год. вищевказаний громадянин вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща з використанням підробленого документа в пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Шегині», Яворівського району Львівської області, зокрема, пред'явив на паспортний контроль спеціальний паспорт громадянина Турецької Республіки для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 28.09.2021 року на установчі дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення перевірки вказаного паспортного документа було встановлено, що такий документ містить ознаки підробки, а саме: книжний блок оригінальний із національного паспорта гр. Турецької Республіки, а обкладинка пред'явленого паспорта переклеєна із спеціального паспорта.
Вказано, що такими своїми діями ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), в судове засідання не з'явився, однак з матеріалів справи відомо, що такий подав заяву, в якій зазначав, що провину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення визнає.
Перевіривши докази, які слугували винесенню спірного протоколу, суд приходить до наступного переконання.
ІІ. Застосоване судом законодавство:
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як визначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно зі статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на засадах суворого додержання законності і принципів презумпції невинності, згідно з якою особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки протилежне не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку.
Поряд із загальними принципами, характерними для всього адміністративного процесу (законності, об'єктивної істини, рівності громадян перед законом, оперативності тощо), провадженню в справах про адміністративні правопорушення значною мірою більше, ніж іншим провадженням, властивий принцип економічності, що, однак, не означає, що справи повинні розглядатися поверхово.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
ІІІ. Висновки суду на підставі досліджених матеріалів справи:
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
У відповідності до норм КУпАП, суддя встановив, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №136220 від 23.02.2022 року складеного відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) не надано процесуального документу про залучення ОСОБА_4 , в якості перекладачки, а також в матеріалах справи відсутні документи, що посвідчують її особу. Також слід зазначити, що у протоколі особистого огляду, огляду речей і документів від 22.02.2022року, ймовірно залученим перекладачем Вікторією КУЛЕШОЮ зазначено, -«переклад здійснено в телефонному режимі», що у свою чергу ставить під сумнів допустимість даного доказу в контексті статті 251 КУпАП та достовірності викладення обставини правопорушення.
Крім цього, вимоги до документів, у тому числі документів, які подаються до протоколу, як докази, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4163:2020 «Національний стандарт України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".
Пунктом 5.26 зазначеного стандарту передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціала(-ів) та прізвища і дати засвідчення копії.
Додані до протоколу копії документів не засвідчені належним чином як копії, не відповідають вимогам до оформлення документів всупереч вимогам ДСТУ 4163:2020.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі "Михайлова проти України" зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребовування додаткових доказів за власною ініціативою.
Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.
З метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, приходжу до висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП необхідно повернути до Відділу прикордонної служби «Шегині» (тип Б) 7 прикордонного Карпатського загону, для належного оформлення.
При доопрацюванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути вищенаведені судом недоліки.
Строки притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення не сплили.
Керуючись ст.19 Конституції України, статтями 245, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, суддя -
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП, - повернути до Відділу прикордонної служби «Шегині» (тип Б) 7 прикордонного Карпатського загону, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій БІЛОУС