27 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/3308/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі
за позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Дніпровського державного технічного університету
до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 2) Приватного акціонерного товариства "Київстар"
про визнання недійсною додаткової угоди, зобов'язання звільнити та повернути окреме нерухоме майно,
12.04.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 (повний текст складено 11.11.2021), ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 у справі № 904/3308/20, подана 15.03.2022 до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
26.04.2021 Приватним акціонерним товариством "Київстар" подано до Верховного Суду заяву про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України і Дніпровського державного технічного університету про визнання договору оренди державного майна недійсним та повернення орендованого нерухомого майна, яка враховується Судом.
Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 складено 11.11.2021, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 01.12.2021.
Проте заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав касаційну скаргу 15.03.2022, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 904/3308/20 вперше подано 01.12.2012, тобто в межах строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2021 зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору і незазначенням передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстав подання касаційної скарги та надано скаржнику строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання цієї ухвали. Однак заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з клопотанням про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, яке мотивоване неможливістю здійснити оплату судового збору у строк, наданий для виконання вимог ухвали, у зв'язку із особливостями фінансування прокуратури за рахунок коштів державного бюджету. В подальшому ухвалою Верховного Суду від 02.02.2022 (колегія суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.) заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги та повернуто касаційну скаргу. Після отримання ухвали Верховного Суду від 02.02.2022 скаржник оплатив судовий збір у встановленому розмірі та звернувся з касаційною скаргою повторно. Враховуючи зазначене, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 904/3308/20 та поновити його.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Верховний Суд зазначає, що обставини, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, щодо неможливості прокуратури оплатити судовий збір протягом строку, який був наданий на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, не можуть слугувати причинами, які об'єктивно унеможливили вчинення скаржником відповідної процесуальної дії. Внутрішня процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів свідчать про суб'єктивний характер пропуску строку на касаційне оскарження державним органом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.
Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим доводи скаржника щодо повернення вперше поданої касаційної скарги не можуть вважатися поважною причиною пропуску на касаційне оскарження.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки заявник не обґрунтував існування обставин, які б дійсно перешкоджали поданню касаційної скарги у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури необхідно навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 904/3308/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 904/3308/20 залишити без руху до 24.05.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді І. С. Берднік
Т. Б. Дроботова