18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 квітня 2022 року м. Черкаси справа № 925/168/22
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:
від позивача: Костків Н.С. - адвокат за ордером;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинна ковбаска" (м. Львів) до фізичної особи-підприємця Василенка Владислава Олександровича (м. Черкаси) про стягнення 1 124 902,32 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 124 902,32 грн. боргу, з яких 976 013,50 грн. основного боргу за товар; 7380,26 грн. як 3% річних; 43907,21 грн. пені та 97601,35 грн. штрафу на підставі договору поставки № 21- Р від 25.10.2021, укладеного між сторонами.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Явка представників сторін в засідання не визнавалася обов'язковою.
В засідання по розгляду справи представники відповідача жодного разу не з'явилися.
Суд відхилив повторне клопотання сторони відповідача про відкладення розгляду справи через запроваджений в Україні воєнний стан, оскільки для відповідача немає перешкод взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції, як це робить позивач у справі.
В ході розгляду справи позивач свої вимоги підтримував повністю та просив суду їх задовольнити.
Відзив на позов суду не подано. Спір не врегульовано.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заслухавши доводи позивача і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
Матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2021 між фізичною особою-підприємцем Василенком Владиславом Олександровичем (відповідач, Покупець) та ТОВ “Родинна Ковбаска” (Постачальник, позивач) було укладено Договір поставки №21- Р (а.с. 6).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору, в порядку і на умовах, встановлених цим Договором, продати та передавати у власність Покупця сировину тваринного походження - півтуші свині, м'ясо, шкіра, кості та інші субродукти (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його вартість відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.3.3 Договору, Покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості Товару, що вказана у видатковій накладній, впродовж 3 (трьох) робочих днів з дати поставки Товару, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних.
За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір є договором поставки та відповідає положенням ст. 712 ЦК України.
Даною нормою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв 27 жовтня 2021 року товар (свині напівтуші) на загальну суму (з врахуванням акту розбіжності від 27.10.2021 р.) 976013,50 грн. (видаткова накладна №83153 від 26.10.2021р., товарно-транспортна накладна №103 від 26.10.2021 р. із розрахунку : 15554 Х 62,75) -а.с. 9-12.
З цих документів вбачається, що товар прийнято відповідачем без зауважень.
В накладній №83153 від 26.10.2021р. вказано про суму товару з доставкою, при тому що п. 2.1. Договору було передбачено самовивіз товару із складу Продавця. З пояснень позивача вбачається, що ніякі витрати на доставку в суму товару включені не були, про це не існує первинних документів. Пунктом 3.3. Договору передбачено, що відповідач здійснює оплату в розмірі 100% вартості товару, що вказана у видатковій накладній і відповідач ніяких заперечень проти неправильності формування ціни товару позивачу не висловив ні на час підписання видаткової накладної, ні під час розгляду справи по суті.
За доводами позивача, які надано у вигляді письмових пояснень від 21.04.22 на вимогу суду, ніяких інших договорів між сторонами крім Договору поставки №21-146Р (а.с. 6) не було укладено і поставка товару за видатковою накладною №83153 від 26.10.2021р. відбувалася саме на виконання умов цього договору.
Відповідач такі обставини не заперечив, доказів про протилежне суду не надав.
Станом на сьогоднішній день оплата товару відповідачем не проведена ні в якій сумі.
Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із ч.1 ст.526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач доводить, що у встановлений п. 3.3. строк (продовж 3х робочих днів з дати поставки товару) відповідач товар не оплатив, з 02.11.2021 зобов'язання є простроченим.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення оплати товару з 02.11.2021 по 01.02.2022 року в сумі 7 380.26 грн. (розрахунок а.с. 5).
Розрахунок 3% річних є вірним та відповідає обставинам взаємовідносин сторін.
Пунктом 8.4 Договору поставки передбачено, що у випадку прострочення оплати за Товар з боку Покупця, відповідно до п.3.3 цього Договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
У відповідності до умов ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до положень ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня встановлюється договором сторін, але її розмір при сплаті не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період нарахування пені.
Позивач просить стягнути з відповідач пеню в розмірі 43 907.21 грн. за період з 02.11.2021 року по 01.02.2022 року (розрахунок а.с. 5).
Розрахунок пені зроблено вірно.
Крім того, пунктом 8.5 Договору між сторонами передбачено - “У випадку прострочення оплати на строк, що перевищує вказаний в п.3.3, на 10 (десять) календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику додатково штраф у розмірі 10% від суми заборгованості”.
Враховуючи той факт, що прострочення оплати Товару триває більше 30 днів, Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф 10% від суми заборгованості, що становить 97 601,35 грн. (976013,50 грн. х 10%).
Розрахунок штрафу є вірним.
Отже, загальна сума заборгованості Відповідача становить -1 124 902,32 грн., які позивач просить стягнути з відповідача примусово, оскільки розрахунок за позовними вимогами відповідач у добровільному порядку не провів, строк виконання зобов'язання є таким, що настав.
Позовні вимоги доведені зібраними у справі доказами, доказів відсутності боргу перед позивачем відповідач суду не надав, вимоги та розрахунки позивача не заперечив.
На підставі викладеного позов слід задовольнити повністю та з відповідача на користь позивача слід стягнути примусово 976 013,50 грн. основного боргу за товар; 7380,26 грн. як 3% річних; 43907,21 грн. пені, 97601,35 грн. штрафу на підставі договору поставки № 21- Р від 25.10.2021 року.
Оскільки позов задоволено повністю, то на підставі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 16 873,55 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Василенка Владислава Олександровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинна ковбаска" (ідентифікаційний код 38056746, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73) --- 976 013,50 грн. основного боргу за товар; 7380,26 грн. як 3% річних; 43907,21 грн. пені, 97 601,35 грн. штрафу на підставі договору поставки № 21- Р від 25.10.2021 року та 16873,55 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2022
Суддя Н.М. Спаських