Рішення від 28.04.2022 по справі 922/5159/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/5159/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м.Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м.Харків

про стягнення 15013,31 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПрАТ "ПРОСТО-страхування" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Міжнародна страхова компанія" про стягнення 15013,31 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.12.2021 року відкрито провадження у справі №922/5159/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв'язку з введенням Указом Президента України №64/2022 з 24.02.22 воєнного стану на території України та обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку розгляду справи, встановленого ст.248 ГПК України, отже суд приймає рішення у справі за наявної технічної можливості, після встановлення он-лайн доступу суддів та працівників апарату суду до системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 08.02.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Однак, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, відзив на позов не надав.

Частиною 4 статті 13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.09.2020 року ПрАТ „ПРОСТО-страхування” (позивач) та ОСОБА_1 уклали договір страхування PVP.S №2002844 майнових інтересів власника автомобіля “Audi A3", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

06.05.2021 року в с.Гатне на вулиці Клинова відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП). Учасниками даної пригоди були: автомобіль „Toyota Land Cruiser', реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , та застрахований у позивача автомобіль “Audi A3", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2021 року ДТП сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 .

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника позивача. Відповідно до Висновку/калькуляції №152352 від 25.05.2021 року вартість відновлювального транспортного засобу “Audi A3", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 17613,31 гривень.

Зазначена вище ДТП була визнана страховим випадком, про що 07.06.2021 року співробітниками ПрAT «ПРОСТО-страхування було складено страховий акт №152352, відповідно до якого страхове відшкодування становить 17613,31 грн.

Відповідно до платіжного доручення №9905 від 08.06.2021 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт ТЗ “Audi A3", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 17613,31 грн.

Таким чином, фактичні витрати позивача, пов'язані з цим страховим випадком складають 17613,31 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (відповідач) відповідно до Полісу №АР/0514320, що підтверджується витягом з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України. Відповідно до даного витягу умовами Полісу №АР/0514320 передбачено франшизу в розмірі 2600,00 грн.

09.07.2021 року позивач направив відповідачу рекомендованим листом Заяву про страхове відшкодування № 04-1578.

Проте, вимога залишилась без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач обраховує страхове відшкодування в порядку суброгації наступним чином: 17613,31 грн. регламентної виплати - 2600,00 грн. франшизи = 15013,31 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини між позивачем та його страхувальником (потерпілим у ДТП) врегульовані ЗУ "Про страхування", а між відповідачем та його страхувальником (винним у ДТП) - ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Статтею 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами справи підтверджується, що страхувальник відповідача за полісом, який діяв під час ДТП, є винним у ДТП та завдав майнової шкоди ТЗ, що застрахований позивачем за договором добровільного страхування, який діяв під час ДТП.

Відповідно до ст.3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.1 ст. 9 Закону).

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (ст.12 Закону).

Згідно зі ст.22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18).

Сума відновлювального ремонту в розмірі 17613,31 грн. підтверджується матеріалами справи, в т.ч. рахунками з вартістю запчастин, робіт, тощо.

Рік випуску автомобіля “Audi A3", реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2014, ТЗ експлуатується не більше 7 років, отже не підлягає застосуванню коефіцієнт зносу.

Відповідно до абз.2 п.12.1 ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Франшиза за полісом становить 2600,00 грн.

Позивачем обрахована сума позову з урахуванням франшизи: 17613,31 грн. регламентної виплати - 2600,00 грн. франшизи = 15 013,31 грн.

Таким чином, позовні вимоги в розмірі 15013,31 грн., підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Щодо розмежування регресу та суброгації.

Позивач посилається по положення ст.1191 ЦК України та простить стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу.

Проте суд дійшов висновку, що страхове відшкодування в даному випадку стягується в порядку суброгації, з огляду на наступне.

Статті 1191 ЦК України та 38 Закону, з одного боку, і ст.993 ЦК України та ЗУ «Про страхування», з другого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні правовідносини поєднуються з правовідносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість самого завдавача шкоди.

За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регресу) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 34,35,43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Щодо витрат на правничу допомогу суд встановив наступне.

Позивачем заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду:

- договір про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2020 року;

- посвідчення адвоката № 6423/10 від 15.02.2018 року;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6423/10 від 15.02.2018;

- акт виконаних робіт від 30.11.2021 року;

- платіжне доручення №19578 від 01.11.2021 року;

- рахунок-фактура № 20 від 01.11.2021 року.

Судом встановлено, що 02.01.2020 року між позивачем та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги по відшкодуванню шкоди по страховому випадку, який відбувся із застрахованим ТЗ “Audi A3", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Адвокатське бюро «Синюк та партнери» є організацією, яка спеціалізується в наданні юридичних послу. Правнича допомога, обумовлена Договором, надавалась керівником Адвокатського бюро «Синюк та партнери» - Синюком Станіславом Леонідовичем, який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КС № 6423/10 від 15.02.2018 року, виданого Радою адвокатів Київської області, а тому має право надавати правничу допомогу позивачу.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу, на підставі вищезазначених документів.

З матеріалів справи слідує, що адвокатом з надання правничої допомоги, пов'язаної з підготовкою справи до розгляду та збору доказів, було витрачено 5 (п'ять) годин. До цього ж, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги було визначено за домовленістю сторін. За надану правничу допомогу Позивач сплатив 5000,00 грн., що підтверджується Реєстром справ від 01.11.2021 року (Додаток №1 до Договору), Актом виконаних робіт від 30.11.2021 року, детальним описом робіт (наданих послуг) від 30.11.2021 року (Додаток №1.8 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору №1 від 02.01.2020 року, та платіжним дорученням №19578 від 01.11.2021 року.

Вартість однієї нормо-години адвоката у розмірі 1000,00 грн. відповідає середній ціні ринку послуг адвоката в місті Києві. За змістом детального опису робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої допомоги, вбачається, що адвокат Синюк С.Л. надав позивачеві юридичні консультації, вивчив матеріали справи і відповідну законодавчу базу, проаналізував практику і склав документ правового характеру, що узгоджується із обов'язками, визначеними договором про надання правової допомоги.

Отже, позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги на суму 5000,00 грн.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов'язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (адреса: 61001, м.Харків, пр.Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, оф.1-12; код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (адреса: 04050, м.Київ, вул.Герцена, 10; п/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ» МФО 380805; код ЄДРПОУ 24745673) 15013,31 грн. страхового відшкодування, 2270,00 грн. судового збору, 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" квітня 2022 р.

Суддя К.В. Аріт

Копію рішення направити:

Позивачу - Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО-страхування"

(адреса: 04050, м.Київ, вул.Герцена, 10);

Відповідачу - Товариству з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (адреса: 61001, м.Харків, пр.Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, оф.1-12).

Попередній документ
104115208
Наступний документ
104115210
Інформація про рішення:
№ рішення: 104115209
№ справи: 922/5159/21
Дата рішення: 28.04.2022
Дата публікації: 02.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (29.12.2021)
Дата надходження: 29.12.2021
Предмет позову: стягнення коштів