46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
14 квітня 2022 року м.Тернопіль Справа № 921/469/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРІІ УКРАЇНА”, м.Київ
до відповідача: Фермерського господарства “ВІДРОДЖЕННЯ”, с.Дзвиняч Чортківського району Тернопільської області
про стягнення 46041,62грн,
за участю представників:
позивача: Заматов Р.В., адвокат, довіреність №506від 17.05.2021 (взяв участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРІІ УКРАЇНА”, м.Київ звернулося 13.07.2021 (згідно з накладною на поштове відправлення №0505003420390) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства “ВІДРОДЖЕННЯ”, с.Дзвиняч Заліщицького району Тернопільської області, про стягнення 39990,00грн боргу, 2456,52грн інфляційних нарахувань 657,22грн - 3% річних та 2937,88грн пені.
В обґрунтування позову позивач посилається на факт укладення договору про надання послуг з Специфікацією (додаток №1 до договору) №21АОП/041-1 та виконання робіт послуги з агрохімічного обстеження полів та інтелектуального зонування карти рельєфу на загальну суму 39990,00грн. На підтвердження своїх доводів долучено Акт надання послуг від 23.12.2020, податкову накладну №1842 від 23.12.2020, квитанцію №9357873851 від 11.01.2021, оскільки відповідачем дані роботи не оплачені, а неодноразові звернення про оплату вартості наданих послуг залишені без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Також позивач вказує, що представником ФГ «Відродження» підписано Звіт про виконану роботу від 02.12.2020, котрий складено представником ТОВ «Агріі Україна» на виконання договору по надання послуг.
Щодо обставин укладення правочину, на підставі якого позивачем надано послуги зазначив, що відповідачем договір №21АОП/041-1, додаток №1/Л від 26.11.2020 (Специфікацію) до договору, додаток №2 від 26.11.2020 до договору (реєстр полів), а також Акт прийому-передачі наданих послуг №АІ000024062 від 23.12.2020 не підписано без зазначення підстав, а акт звірки розрахунків відповідач ухиляється підписувати.
Позивач зазначає, що рахунок-фактуру №АІОООО32505 від 09.12.2020 виставлявся відповідачу 09 березня 2021 року разом із договором та іншими документами на надані послуги через менеджера з продажів ОСОБА_1 , який працював у Тернопільському відділенні з продажів позивача, однак на даний час звільнений на підставі наказу №127-к/тр від 26.03.2021. Дані обставини викладені ОСОБА_1 у поданій заяві №928 від 26.08.2021, котра нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Ціцінським І.В. (а.с.130, 131, том-1).
Заперечення відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, а також ним не подано жодних інших заяв по суті спору. В судове засідання відповідач не з'явився, незважаючи на неодноразові виклики до суду.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 17.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 07.09.2021, яке відкладалося на 28.09.2021; учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Судове засідання неодноразово відкладалося та в ньому оголошувалися перерви; востаннє, ухвалою суду від 30.11.2021 судове засідання відкладено на 14.12.2021.
Ухвалою суду від 28.09.2021, а згодом ухвалами від 19.10.2021, 02.11.2021 судом викликано відповідача (керівника ФГ) у судове засідання для надання пояснень щодо обставин укладення договору №21АОП/041-1 від 26.11.2020 з ТОВ "Агріі Україна" та його виконання сторонами - ОСОБА_2 або іншу уповноважену особу з належно оформленими повноваженнями на право вчиняти дії (в тому числі щодо представництва інтересів в суді) від імені ФГ “ВІДРОДЖЕННЯ”.
У зв'язку з невиконанням вимог суду про виклик в судове засідання щодо надання пояснень з приводу укладення договору №21АОП/041-1 від 26.11.2020 ухвалою суду від 19.10.2021 до ФГ “ВІДРОДЖЕННЯ” застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2270грн; ухвалою суду від 02.11.2021 за повторне невиконання аналогічних вимог суду до відповідача на підставі ч.2 ст.135 ГПК України застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 11350грн.
Ухвалою суду від 14.12.2021 задоволено заяву позивача без номера від 10.12.2021 (вх.№10105 від 16.12.2021) про витребування доказів, а саме у Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області інформацію чи відображено у податковій звітності з податку на додану вартість Фермерським господарством «Відродження» податкову накладну №1842 від 23.12.2020, яку зареєстровано 11.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9357873851 з наданням її копії.
Згідно ухвали від 14.12.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів; підготовче засідання призначено на 20.01.2022, котре відкладалося на 01.02.2021. Однак засідання, призначене судом на 01.02.2022, не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Андрусик Н.О., тому ухвалою суду від 08.02.2022 підготовче засідання призначено на 22.02.2022.
Ухвалою суду від 22.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2022, яке відкладалося на 31.03.2022. Востаннє в судовому засіданні 31.03.2022 оголошено перерву до 14.04.2022.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові та додатково наданих письмових поясненнях з посиланням на долучені до справи докази.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, про причин неявки не повідомив; про судові засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать долучені до справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.
Оскільки неявка відповідача належним чином повідомленого про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, доказів у справі достатньо для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами згідно ст.65 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 12.04.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРІІ УКРАЇНА” (позивач у справі) 23.12.2020 ним на замовлення Фермерського господарства “ВІДРОДЖЕННЯ” на земельних ділянках, загальною площею 155га, було надано послуги з виконання робіт по агрохімічному обстеженню полів Premium (сітка 10га) та інтелектуальному зонуванню на основі NDVI, SOB, карти рельєфу, на загальну суму 39990,00грн з ПДВ.
09.12.2020 ТОВ “АГРІІ УКРАЇНА” виставлено відповідачу у справі рахунок-фактуру №АІОООО32505 від 09.12.2020 на суму 39990,00грн.
На надані послуги Виконавцем виписано податкову накладну №1842 від 23.12.2020, яку зареєстровано в електронному Єдиному реєстрі податкових накладних 11.01.2021 за №9357873851.
Позивач вказує, що при передачі результатів досліджень Замовнику надавався для підписання Акт надання послуг №АІОООО24062 від 23.12.2020, однак даний примірник акту позивачу не було повернуто.
Для додаткового підтвердження факту виконання послуг позивачем надано Податкову накладну №1842 від 23.12.2020, зареєстровану в ЄРПН за №9357873851, яка містить реквізити учасників відповідної господарської операції, детальний опис наданих послуг, їх вартість, дату надання (23.12.2020).
Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України Головним управлінням ДПС у Тернопільській області згідно листа №20446/6/19-00-18-01/9/33823 від 31.12.2021, наданого на виконання ухвали суду від 14.12.2021, повідомлено, що ФГ «Відродження» у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року відображено операцію з придбання в ТОВ «Агріі Україна» робіт на суму 33325грн (ПДВ - 6665грн). Водночас, зазначено, що Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, не передбачено заповнення декларації та додатків до неї в розрізі податкових накладних (а.с.180, том - 2).
28.05.2021 (поштове відправлення №0500390074274) позивач звернувся до відповідача з вимогою №69 від 19.05.2021 про оплату 39990,00грн вартості наданих послуг, яку відповідачем отримано 02.06.2021 (згідно з результатами відстеження пересилання поштового відправлення, які долучено до позову), однак дана вимога залишена останнім без відповіді та задоволення.
10.06.2021 (згідно з описом вкладення до поштового відправлення №0500395669500 від 10.06.2021, реєстру цінних листів та фіскального чеку відділення поштового зв'язку) ТОВ “АГРІІ УКРАЇНА” звернулося до ФГ “ВІДРОДЖЕННЯ” з листом №87 від 10.06.2021, відповідно до якого товариство повідомило, що за результатами аудиту наявності первинної документації за операціями із контрагентами виявлено відсутність документів щодо наданих ФГ «ВІДРОДЖЕННЯ» послуг, у зв'язку з чим господарству для підписання направлено договір про надання послуг №21АОП/041-1 від 26.11.2020, додаток №1/Л (Специфікація) від 26.11.2020 до договору №21АОП/041-1 від 26.11.2020, Реєстр полів на плановий відбір зразків ґрунту для агрохімічного обстеження до Специфікації №1/Л (додаток 2 до договору), Акт наданих послуг №АІОООО24062 від 23.12.2020 та Акт звірки розрахунків.
Як вбачається з результатів відстеження пересилання даного поштового відправлення лист-вимогу №87 від 10.06.2021 ФГ “ВІДРОДЖЕННЯ” отримано 16.06.2021, однак жодним чином не відреагувало на нього, а документів не повернуто позивачу.
Отже, позивачем не підтверджено укладення в письмовій формі договору про надання послуг №21АОП/041-1 від 26.11.2020, як і додатків до нього.
Водночас, на підтвердження факту надання послуг, позивачем долучено заяву ОСОБА_1 , посвідчену 26.08.2021 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Ціцінським І.І., зареєстровану в реєстрі за №928, відповідно до змісту якої слідує, що свідок ОСОБА_1 у період з 10 січня 2017 року по 21 березня 2021 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Агріі Україна» та займав посаду торгового представника у Тернопільському відділенні з продажів. За період з вересня 2020 року по березень 2021 року ОСОБА_1 здійснював супроводження усіх операцій по наданню послуг та поставці товару від ТОВ «Агріі Україна» на користь Фермерського господарства «Відродження». Зокрема, на виконання договору №21-АОП/041-1 про надання послуг від 26.11.2020 ТОВ «Агріі Україна» було надано, а ФГ «Відродження» прийнято без зауважень та заперечень послуги на загальну суму 39990,00грн. 09 березня 2021 року ним виконання позивачем зобов'язань за договором №21АОП/041-1 про надання послуг від 26.11.2020 особисто ОСОБА_1 передано голові ФГ «Відродження» Дрозду Павлу Петровичу наступні документи: Рахунок-фактуру №АІОООО32505 від 09 грудня 2020 року та в двох примірниках договір №21АОП/041-1 про надання послуг від 26.11.2020, Специфікацію до договору, Реєстр полів, Акт надання послуг №АІ000024062 від 23.12.2020.
Окрім того, позивачем на підтвердження надання послуг долучено до справи: карту розміщення полів ФГ «Відродження», щодо яких йому надавались послуги із загальним планом розміщення полів ФГ «Відродження»; карту зонування поля Petrove_08, площею 8га; результат агрохімічного обстеження поля Petrove_08, площею 8га; карту зонування полів Vidrodzhennia_25, площею 25,1га, Duplynski_gorody_23, площею 22,7га, Shamanove _ 18, площею 18 га; результат агрохімічного обстеження поля Vidrodzhennia_25, площею 25,1га; результат агрохімічного обстеження поля Duplynski_gorody_23, площею 22,7 га; результат агрохімічного обстеження поля Shamanove _ 18, площею 18 га; карту зонування поля Gayok_20, площею 20,1 га; результат агрохімічного обстеження поля Gayok_20, площею 20,1 га; карту зонування полів Martsylivka_21, площею 21,4га та Martsylivka_ 40, площею 40га; результат агрохімічного обстеження поля Martsylivka_21, площею 21,4 га; результат агрохімічного обстеження поля Martsylivka_ 40, площею 40га; відомості про відстеження використання службового автомобіля держномер НОМЕР_1 08.12.2020 спеціалістом відділу Агросервісів ТОВ «Агріі Україна» Лавринюком Олександром Петровичем. Усі результати агрохімічного обстеження поля, крім загальних даних про відповідні поля, містять дані про вміст окремих хімічних елементів та сполук у ґрунті кожної із зон вказаного поля, в тому числі вказівки на відхилення їх вмісту норми, рекомендовані графік, склад і кількість добрив, необхідних для внесення на відповідному полі, з метою підвищення врожайності, прогноз врожайності відповідної сільськогосподарської культури (кукурудза або соняшник) тощо.
Утім, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань здійснити оплату вартості наданих послуг на суму 39990грн, крім основного боргу також нараховано за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року 2456,52грн інфляційних втрат, за період з 17.12.2020 по 05.07.2021 - 3% річних в розмірі 657,22грн та за період з 17.12.2020 по 05.07.2021 пеню в розмірі 2937,88грн, які товариство просить стягнути в примусовому порядку.
Оцінка доказів та норми права, застосовані судом.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.
За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (усна угода).
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Тобто, в силу вищенаведених положень ст.ст.205, 639 ЦК України, ст.181 ГК України правочин (договір) може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а сторони наділені правом обирати форму правочину, крім випадків, коли законом прямо встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення відповідного виду договорів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що законодавством не встановлено обов'язкового додержання письмової форми при укладенні договору про надання послуг (глава 63 Цивільного кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Спір виник між сторонами внаслідок невиконання відповідачем як замовником, зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт (наданих послуг) по агрохімічному обстеженню ґрунтів на полях, які обробляються Фермерським господарством, загальною площею 155га.
За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом з'ясовано, що ТОВ “АГРІІ УКРАЇНА” виставлено відповідачу рахунок-фактуру №АІОООО32505 від 09.12.2020 на суму 39990,00грн, що становить вартість послуг, які є предметом судового розгляду.
Господарські операції здійснюються шляхом оформлення первинних документів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Обсяг та вартість наданих послуг наведено в Акті надання послуг №АІ000024062 від 23.12.2020, який відповідачем отримано 16.06.2021 разом з листом-вимогою №87 від 10.06.2021 і жодних заперечень з цього приводу не заявлено. Результати наданих послуг позивачем документально підтверджено долучивши до справи карти зонування полів та результати агрохімічного обстеження полів.
На послуги позивачем виписано відповідачу Податкову накладну №1842 від 23.12.2020, котру зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.01.2021 за №9357873851. В свою чергу, ФГ «Відродження» відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року операції з придбання в ТОВ «Агріі Україна» на суму 39990 (в тому числі 6665грн ПДВ).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201, пунктом 187.1 статті 187 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, матеріали справи підтверджують здійснення суб'єктами господарювання (позивачем та відповідачем у справі) відповідної господарської операції, зокрема щодо надання послуг з агрохімічного обстеження полів та інтелектуального зонування.
Згідно частини 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як визначено у ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як випливає з матеріалів справи, таку вимогу №69 від 19.05.2021 про оплату вартості наданих послуг в розмірі 39990грн (з ПДВ) товариство з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» направило відповідачу, утім ФГ «ВІДРОДЖЕННЯ» остання залишена без відповіді та задоволення.
Матеріали справи свідчать, що вимога надіслана відповідачу 28.05.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком відділення поштового зв'язку та накладною на поштове відправлення. Вимога №69 від 19.05.2021 є належним доказом виконання позивачем обов'язку щодо пред'явлення вимоги про виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, позивач звернувся в порядку ст.530 ЦК України з вимогою про оплату вартості наданих послуг, загальною вартістю 39990грн, яку відповідачем отримано 02.06.2021, відтак семиденний строк виконання грошового зобов'язання закінчився 09.06.2021.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною позивачем ту обставину, що ним надавались відповідачу у грудні 2020 року послуги з агрохімічного обстеження та зонування ґрунтів на суму 39990грн (з ПДВ).
Доказів, що підтверджують оплату фермерським господарством вартості виконаних робіт та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору, суду не надано, натомість заборгованість підтверджується наявними у справі доказами.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 39990грн з ПДВ основного боргу є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право товариства підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 39990грн боргу.
При цьому, вирішуючи питання щодо доказів, господарський суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим приписами ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, беручи до уваги наявну у матеріалах справи Податкову накладну №1842 від 23.12.2020, зареєстровану в ЄРПН за №9357873851, яка містить реквізити учасників відповідної господарської операції, детальний опис конкретних послуг, наданих позивачем, їх вартість та дату надання (23.12.2020); інформацію Головного управління ДПС у Тернопільській області №20446/6/19-00-18-01/9/33823 від 31.12.2021, згідно з якою ФГ «Відродження» відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року операції з придбання в ТОВ «Агріі Україна» послуг на суму 33325грн (ПДВ - 6665грн), наявні у справі результати виконаних позивачем робіт для надання замовлених відповідачем послуг, пояснення ОСОБА_1 , викладені в нотаріально посвідченій заяві від 26.08.2021 № 928, суд дійшов висновку про те, що факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 39990грн є більш вірогідним ніж факт їх ненадання.
При цьому судом береться до уваги як факт відсутності заперечень з цього приводу зі сторони відповідача, так і факт ухиляння відповідача у наданні суду пояснень щодо підстав, обсягу та вартості наданих послуг та їх відображення господарством у податковій звітності.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем на підставі ст.625 ЦК України, у зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 2456,52грн, за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року та 3% річних в розмірі 657,22 грн за період з 17.12.2020 по 05.07.2021.
Правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі №6-40цс11).
Згідно ст.229 ГК України, ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат суд, виходячи з системного аналізу правовідносин, що склалися між сторонами щодо порядку та строків розрахунківа за послуги, здійснивши власний арифметичний їх розрахунок (долучено до матеріалів справи) встановив, що позивачем такі розрахунки проведено без врахування строку, передбаченого ст. 530 ЦК України для добровільного виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості наданих послуг (по 09.06.2021 включно).
Таким чином, позивачем помилково здійснено нарахування 3% річних в сумі 575,22грн за період з 17.12.2020 по 09.06.2021 та інфляційних втрат з жовтня 2020 по квітень 2021 включно в сумі 2376,54 грн.
У зв'язку з наведеним, суд вважає правомірними вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 82грн, які нараховано з 10.06.2021 по 05.07.2021 та інфляційних нарахувань за червень 2021 року в розмірі 79,98грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 2937,88грн пені, нарахованої за період з 17.12.2020 по 05.07.2021, суд враховує наступне.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Проте як встановлено судом, між сторонами договір у письмовій формі не укладався і розмір пені не погоджувався.
В свою чергу, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України не встановлені випадки, підстави та порядок застосування пені за порушення зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
За загальним правилом, недодержання письмової форми договору (відсутність єдиного документа тощо) не свідчить про недійсність чи неукладеність правочину.
Дослідивши подані докази суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв'язаними у сукупності доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин справи та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову. В даному спорі подані позивачем докази щодо надання відповідачу послуг та, відповідно наявності обов'язку з їх оплати, відповідачем жодним чином не спростовані.
Розподіл судових витрат.
Зважаючи на подані докази на підтвердження понесених судових витрат та враховуючи, що жоден із учасників справи не зробив заяви про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 87, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства “ВІДРОДЖЕННЯ” (с.Дзвиняч Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 37399700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРІІ УКРАЇНА” (вул.Смольна, 9Б, м.Київ, ідентифікаційний код 38948033) - 39990,00грн основного боргу, 79,98грн інфляційних втрат, 82,00грн - 3% річних та 1979,62грн в повернення сплаченого судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 28.04.2022.
Суддя Н.О. Андрусик