пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 квітня 2022 року Справа № 903/435/16
за заявою Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед", м. Луцьк
про банкрутство
Суддя Кравчук А. М.
Секретар судового засідання Мачульська М.В.
Представники:
від кредиторів: Рибачук В.В. - арбітражний керуючий, УВД ФСС України у Волинській області -Іщик А.В., довіреність від 04.01.2022
від ліквідатора: Красуцький В.В., довіреність від 04.01.2021
Судове засідання проведене в режимі відеоконференції відповідно до ухвал суду від 20.04.2022.
встановив: ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед", визнано безспірні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 1 839 935 грн. 99 коп., відкрито процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рибачука В.В.
Ухвалою суду від 10.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед", а саме:
- ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в сумі 431 209,79 грн., з яких: 2 756,00 грн. - перша черга, 347 861,79 грн. - четверта черга, 80 592,00 грн. - шоста черга;
- ВВД ФСС НВВ ПЗ України у м. Луцьку в сумі 10 145,66 грн., з яких: 2 756,00 грн. - перша черга, 7 389,66 грн. - друга черга;
- ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 8 915 776,75 грн., з яких: 16 536,00 грн. - перша черга, 4 683 620,75 грн. - четверта черга, 4 215 620,00 грн. шоста черга;
- Костянтинівський міський центр зайнятості в сумі 10 524,87 грн., з яких: 2 756,00 грн. - перша черга, 7 768,87 грн. - друга черга.
Постановою господарського суду від 06.03.2017 ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича.
07.03.2017 за №40956 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед".
Ухвалою суду від 10.04.2017 визнано поточні грошові вимоги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в сумі 15 469,28 грн., з яких: 3 200,00 грн. - перша черга, 12 269,28 грн. - четверта черга.
Ухвалою суду від 17.05.2017 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" в сумі 3 200 грн. 00 коп. - перша черга, 342 671 грн. 99 коп. - четверта черга; відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Луцьк в сумі 758 298 грн. 77 коп. - друга черга.
Ухвалою суду від 18.07.2018 у затвердженні звітів ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича та ліквідаційного балансу ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено, зобов'язано ліквідатора Рибачука В. В. вжити всіх заходів для виявлення та реалізації майна боржника, завершення ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 10.01.2019 у задоволенні клопотання ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича №66 від 19.07.2018 про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора відмовлено. Зобов'язано ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича вжити заходів для завершення ліквідаційної процедури; до 01.02.2019 подати суду звіт про проведену роботу за період з 18.07.2018 по день подання звіту; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед".
Ухвалами суду від 17.04.2019 у затвердженні звітів ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено; усунено арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед"; запропоновано комітету кредиторів боржника подати суду кандидатуру ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед"; зобов'язано арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича здійснювати повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" до моменту призначення у справі №903/435/16 нового ліквідатора у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.
Ухвалою суду від 05.09.2019 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Струця М. П.
Ухвалою від 08.07.2020 задоволено частково заяву арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича №001 від 16.03.2020 про затвердження основної грошової винагороди. Затверджено оплату послуг арбітражному керуючому Рибачуку Валерію Володимировичу в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" за період з 06.03.2017 по 17.04.2018 в сумі 89 525 грн. 14 коп. В частині стягнення основної грошової винагороди в сумі 153059,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено.
Ухвалою суду від 05.11.2020 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича про видачу наказу на виконання ухвали Господарського суду Волинської області від 08.07.2020 відмовлено.
Ухвалою суду від 27.11.2020 у задоволенні заяви ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича № 01 від 11.11.2020 про роз'яснення ухвали суду від 08.07.2020 відмовлено.
Ухвалою суду від 10.02.2021 в задоволенні заяви № 001 від 28.12.2021 в частині визнання арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича поточним кредитором ТзОВ "Неттелко Люкс Лімітед" по заборгованості з оплати грошової винагороди в сумі 89 525 грн 14 коп. відмовлено.
Ухвалою від 02.06.2021 у задоволенні скарги арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича від 08.05.2021 №01 на дії (бездіяльність) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" Струця Миколу Петровича відмовлено.
Ухвалою суду від 02.11.2021 у задоволенні заяви суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука Валерія Володимировича від 15.10.2021 №33 про зобов'язання комітету кредиторів банкрута та ліквідатора Струця М.П. виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2020 та провести виплату основної грошової винагороди ліквідатору - арбітражному керуючому Рибачуку В.В. в сумі 89 525 грн. 14 коп.; повідомлення письмово заявника про список встановленого ліквідатором Струцьом М.П. майна боржника, його експертну оцінку, докази про продаж майна, підстави та порядок витрачених коштів від реалізації активів боржника на останню звітну дату; призначення судового засідання Господарського суду Волинської області про розгляд проміжного звіту ліквідатора ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" про стан інвентаризації майна банкрута та використання грошових коштів, порядок розрахунків в ліквідаційній процедурі та із кредиторами боржника, відмовлено.
На адресу суду надійшла заява Рибачука Валерія Володимировича № 001 від 31.01.2022 про перегляд ухвали суду від 02.11.2021 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 14.03.2022 розгляд справи призначено на 30.03.2022 о 14:00 год. Запропоновано ліквідатору Струцю М. П., кредиторам до 29.03.2022 подати суду пояснення по суті заяви.
Арбітражний керуючий Рибачук В.В. у клопотанні від 16.03.2022 №001 розгляд справи 30.03.2022 о 14 год. 00 хв. просить проводити в режимі відеоконференції.
АТ КБ "Приватбанк" у клопотанні від 29.03.2022 розгляд справи просить відкласти у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Кравчук А.М. з 23.03.2022 по 04.04.2022 у відпустці, на офіційному веб-сайті Господарського суду Волинської області опубліковано оголошення від 28.03.2022 про неможливість проведення судового засідання у справі №903/435/16, призначеного на 30.03.2022 о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 05.04.2022 розгляд справи призначено у судовому засіданні 27.04.2022 о 14 год. 00 хв.
АТ КБ «Приватбанк» у клопотанні від 26.04.2022 розгляд справи просить відкласти у зв'язку зі зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
Суд протокольною ухвалою від 27.04.2022 клопотання про відкладення розгляду справи відхилив як не обґрунтоване та не підтверджене доказами, оскільки ухвалою суду від 05.04.2022 явка учасників справи у судове засідання визнавалась не обов'язковою. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.
Ліквідатор у поясненнях від 26.04.2022 та представник у судовому засіданні 27.06.2022 у задоволені заяви арбітражного керуючого Рибачука В.В. просять відмовити, оскільки обставини, на які посилається Рибачук В.В., не є нововиявленими.
У судовому засіданні арбітражний керуючий Рибачук В.В. заяву про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами підтримав.
Представник УВД ФСС України у Волинській області у судовому засіданні зазначив, що вимоги фонду також не погашені.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).
Ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до статті 320 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (частина друга статті 320 ГПК України).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово викладалась в питанні визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19.
19.10.2021 на адресу суду надійшла заява суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука В.В. від 15.10.2021 №33, в якій просить:
- комітет кредиторів банкрута та ліквідатора Струця М.П. виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2020 та провести виплату основної грошової винагороди ліквідатору - арбітражному керуючому Рибачуку В.В. в сумі 89 525 грн. 14 коп.;
- повідомити письмово заявника про список встановленого ліквідатором Струцьом М.П. майна боржника , його експертну оцінку, докази про продаж майна, підстави та порядок витрачених коштів від реалізації активів боржника на останню звітну дату;
- призначити судове засідання Господарського суду Волинської області про розгляд проміжного звіту ліквідатора ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" про стан інвентаризації майна банкрута та використання грошових коштів, порядок розрахунків в ліквідаційній процедурі та із кредиторами боржника.
Ухвалою суду від 02.11.2021 у задоволенні заяви суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука Валерія Володимировича від 15.10.2021 №33 відмовлено.
У заяві від 31.01.2022 №001 суб'єкт підприємницької діяльності, арбітражний керуючий Рибачук В.В. просить переглянути ухвалу Господарського суду Волинської області від 02.11.2021, якою суд відмовив у задоволенні заяви від 15.10.2021 №33 учасника у справі СПД - арбітражного керуючого Рибачука В.В. Прийняти нове рішення у справі №903/435/16 та зобов'язати:
- комітет кредиторів банкрута ТОВ «Неттелко Люкс Лімітед» (голова комітету кредиторів ПАТ КБ «Приватбанк») та ліквідатора ТОВ «Неттелко Люкс Лімітед» (арбітражний керуючий Струць М.П.) виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2020 та першочергово провести виплату (оплату) основної грошової винагороди ліквідатору - арбітражному керуючому Рибачуку В,В. в сумі 89 525 грн. 14 коп.;
- повідомити письмово заявника (арбітражний керуючий Рибачук В.В.) про список виявленого майна та проведену інвентаризацію майна боржника ліквідатором Струцем М.П., його експертну оцінку, докази про продаж майна, підстави та порядок витрачених коштів від реалізації активів банкрута на останню звітну дату.
Заява обґрунтована тим, що арбітражний керуючий Струць М.П. не виконав вимог ухвали суду від 08.07.2020, не провів оплату основної грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора боржника арбітражному керуючому Рибачуку В.В. в сумі 89 525 грн. 14 коп., не повідомив на попередні заяви арбітражного керуючого Рибачука В.В. про виявлені під час ліквідаційної процедури активи банкрута, про наслідки інвентаризації та вартість активів за наслідками експертної оцінки активів. Зазначає, що під час винесення ухвали суду від 02.11.2021 судом не враховано наявні матеріали справи, чинні ухвали суду у справі, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику в розумінні права, є як новоявлені обставини: по перше - доказами про що свідчить чинна ухвала суду від 27.11.2020, про яку заявнику не було відомо на час звернення до суду 15.10.2021 із заявою та яка отримана заявником після винесення судом ухвали суду від 02.11.2021 під час моніторингу судових рішень у справі №903/435/16 в Єдиному державному реєстрі судових рішень; по друге - в ухвалі суду від 02.11.2021 відсутні докази про відповіді на заяву суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука В.В. арбітражного керуючого , які надіслано 15.10.2021 до ново призначеного ліквідатора Струця М.П. та голови комітету кредиторів боржника АТ КБ «Приватбанк» про стан ліквідаційної процедури боржника та виконання ліквідатором Струцем М.П. вимог ухвали суду від 08.07.2020 про оплату основної грошової винагороди на суму 89 525 грн. 14 коп. Вказує, що після припинення його повноважень, як ліквідатора боржника, процесуальні документи на його адресу судом не направлялись, що порушує його права, як учасника у справі про банкрутство. Заявник вважає, що ухвала суду від 27.11.2020, яка набрала чинності, є належним доказом, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику в розумінні права та є як нововиявлені обставини. Посилаючись на ухвалу суду від 27.11.2020 вказує, що ліквідатором Струцем М.П. незаконно вчинялись дії для здійснення розрахунків щодо погашення кредиторських вимог з кредиторами четвертої черги.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020 (пункти 7.4-7.5)).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).
Суб'єкт підприємницької діяльності Рибачук В.В. вважає нововиявленою обставиною ухвалу суду від 27.11.2020, про яку заявнику не було відомо на час звернення до суду 15.10.2021 із заявою та яка отримана заявником після винесення судом ухвали суду від 02.11.2021 під час моніторингу судових рішень у справі №903/435/16 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою суду від 27.11.2020 заяву ліквідатора "Неттелко Люкс Лімітед" Струця М. П. № 02-01-903/435/16-17-11-20-1 від 17.11.2020 про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Згідно описової частини ухвали судом встановлено, що 23.11.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява від ліквідатора "Неттелко Люкс Лімітед" Струця М. П. № 02-01-903/435/16-17-11-20-1 від 17.11.2020, в якій просить зобов'язати кредиторів ПАТ "ПУМБ" та АТ КБ "Приватбанк" надати банківські реквізити для здійснення розрахунків щодо погашення кредиторських вимог. 27.11.2020 на адресу суду від ліквідатора "Неттелко Люкс Лімітед" Струця М. П. надійшла заява про залишення заяви № 02-01-903/435/16-17-11-20-1 від 17.11.2020 без розгляду, оскільки після подання заяви від ПАТ "ПУМБ" та АТ КБ "Приватбанк" надійшли відповіді на запит про підтвердження банківських реквізитів.
Ухвали суду від 27.11.2020 направлені судом на електронну адресу арбітражного керуючого Рибачука В.В., вказану ним у своїх заявах/клопотаннях - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, у судовому засіданні 27.11.2020 розглядались дві заяви, в тому числі заява арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича № 01 від 11.11.2020 про роз'яснення ухвали суду від 08.07.2020, та винесено два процесуальні документи, які надіслані заявнику.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до судових рішень", цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 2, 3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Суб'єкт підприємницької діяльності Рибачук В.В. не позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, отримати відповідні копії, дізнатися про рух справи про банкрутство ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру Суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Верховний Суд у постанові №910/14120/19 від 12.07.2021 зазначив, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні справи, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів і ставить під сумнів їх законність.
Предметом спору є ухвали, винесені до введення воєнного стану і обмеження роботи Єдиного державного реєстру судових рішень.
За змістом пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
У частині четвертій цієї статті зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При розгляді заяви суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука В.В. судом враховувались всі винесені у межах справи №903/435/16 процесуальні документи, в тому числі ухвала суду від 27.11.2020.
Ухвала суду від 27.11.2020, на яку посилається заявник, якою залишено без розгляду заяву ліквідатора "Неттелко Люкс Лімітед" Струця М. П. № 02-01-903/435/16-17-11-20-1 від 17.11.2020 про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема зобов'язати кредиторів ПАТ "ПУМБ" та АТ КБ "Приватбанк" надати банківські реквізити для здійснення розрахунків щодо погашення кредиторських вимог, ніяким чином не впливає на вирішення заяви суб'єкта оціночної діяльності Рибачука В.В. від 15.10.2021 №33 про зобов'язання комітету кредиторів банкрута та ліквідатора Струця М.П. виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2020 та провести виплату основної грошової винагороди ліквідатору - арбітражному керуючому Рибачуку В.В. в сумі 89 525 грн. 14 коп.; повідомлення письмово заявника про список встановленого ліквідатором Струцьом М.П. майна боржника, його експертну оцінку, докази про продаж майна, підстави та порядок витрачених коштів від реалізації активів боржника на останню звітну дату; призначення судового засідання Господарського суду Волинської області про розгляд проміжного звіту ліквідатора ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" про стан інвентаризації майна банкрута та використання грошових коштів, порядок розрахунків в ліквідаційній процедурі та із кредиторами боржника.
Необхідно зазначити, що заява ліквідатора боржника Струця М.П. № 02-01-903/435/16-17-11-20-1 від 17.11.2020 про зобов'язання вчинити певні дії спрямована на отримання від кредиторів лише банківських рахунків, і не є доказом перерахування коштів з метою погашення кредиторських вимог.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
Ухвала суду від 27.11.2020, на яку посилається суб'єкт підприємницької діяльності Рибачук В.В., як на нововиявлену обставину, не є нововиявленою обставиною, оскільки існувала на час розгляду спірної заяви суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука В.В., суд та сторони були обізнані про її існування, обставини, висвітлені в ухвалі суду від 27.11.2020, не є істотними та вирішальними для розгляду заяви суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука В.В. від 15.10.2021 №33.
Ухвала суду від 02.11.2021 прийнята за наявними у справі матеріалами.
Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не можуть ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
В ухвалах суду від 08.07.2020, 05.11.2020, 27.11.2020, 10.02.2021, 02.06.20212, 02.11.2021 неодноразово зазначалось, що виплата винагороди арбітражному керуючому Рибачуку В.В. буде проведена за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника, за результатами ліквідаційної процедури.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви суб'єкта підприємницької діяльності Рибачука Валерія Володимировича від 31.01.2022 №001 про перегляд ухвали суду від 02.11.2021 за нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України
Ухвала суду підписана 28.04.2022
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А. М. Кравчук