28.04.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9169/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)
суддів: Чередка А.Є., Кузнецова В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 (суддя Кеся Н.Б.)
у справі №904/9169/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 1 605,94 грн
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збір за охорону вантажу в сумі 1305,94 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 повернуто Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази надіслання учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів, належні докази сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №904/9169/21 апелянтом до матеріалів справи надано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з оригіналом платіжного доручення про сплату судового збору та докази надіслання учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно п.12 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, зокрема, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Статтею 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зокрема частиною 2 статті 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, оскарження якої передбачено пунктом 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 26.11.2021 звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП", в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збір за охорону вантажу в сумі 1305,94 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне забирання відповідачем вантажу з колій ст.Батуринська, з огляду на що на підставі п.31.5 тарифного керівництва №1 останньому було нараховано збір за охорону вантажу у розмірі 1 305,94 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строку 7 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви та надати суду копію Договору про надання послуг №2675771 від 19.03.2020.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, ухвалу суду від 01.12.2021 позивачем було отримано 06.12.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 було повернуто позовну заяву Акціонерному товариству "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що станом на день винесення ухвали позивач, у встановлений судом строк, не усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 01.12.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів вважає передчасним вказаний висновок господарського суду з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
В ухвалі від 01.12.2021 про залишення позовної заяви без руху господарським судом надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у даній ухвалі суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем отримано 06.12.2021.
Таким чином з урахуванням приписів статті 174 Господарського процесуального кодексу України, статті 253 Цивільного кодексу України, Акціонерному товариству "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" необхідно було усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 16.12.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 було повернуто позовну заяву Акціонерному товариству "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 01.12.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що на виконання вимог ухвали від 01.12.2021, позивач 13.12.2021 направив до господарського суду Дніпропетровської області клопотання про усунення недоліків, до якого долучив копію Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів від 19.03.2020.
На підтвердження вказаних обставин, апелянтом в матеріали справи надано копію опису вкладення, який місить перелік надісланих документів та фіскальний чек, які підтверджують надіслання 13.12.2021 клопотання з додатками.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 255 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).
Верховний Суд в постановах від 22.07.2020 у справі 905/1633/19, від 15.06.2018 у справі № 910/16827/17, від 22.06.2018 у справі № 922/3662/15, від 31.10.2018 у справі № 908/1484/17, від 06.12.2019 у справі № 913/570/17, від 08.04.2020 у справі № 920/251/19 зазначав, що відповідно до положень статей 113, 115, 116 ГПК України право скаржника на усунення недоліків поданої заяви може бути реалізовано ним протягом встановленого законом процесуального строку, який починається з наступного дня після настання відповідної події - вручення йому ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та триває до 24 години останнього дня строку. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, клопотання про усунення недоліків позовної заяви позивачем було направлено до місцевого господарського суду в межах встановленого судом 10-денного строку з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що господарський суд Дніпропетровської області дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем не пропущено строк на подання клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Особі, яка звернулась до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Можливість для особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля ГІрадель проти Франції»).
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням § 1 ст. 6 Конвенції.
Крім цього, у п. 52 рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» ЄСГІЛ виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке згідно з практикою ЄСПЛ включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення у справі від 01.03.2002 «Кутіч проти Хорватії»).
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (п. 29 рішення у справі від 26.07.2007«Волчлі проти Франції»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл суми судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 226, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/9169/21 скасувати.
Справу №904/9169/21 направити до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
Суддя В.О.Кузнецов