Ухвала від 26.04.2022 по справі 2-3049-1/05

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-3049-1/05 Головуючий у суді І інстанції Оношко І.В.

Провадження № 22-ц/824/6428/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

УХВАЛА

26 квітня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Ігнатченко Н.В., суддів: Мережко М.В., Савченка С.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалуСвятошинського районного суду міста Києва від 8 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 8 грудня 2005 рокузадоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладено арешт на майно відповідача, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 7 лютого 2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Фогеля В.В., будучи особою, яка не брала участі у справі, однак на її думку, суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси, звернулася засобами поштового зв'язку безпосередньо до апеляційного суду та через суд першої інстанції з апеляційними скаргами.

Оскільки подані апеляційні скарги є повністю ідентичними за своїми формою і змістом, то їх слід вважати однією апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 8 грудня 2005 року.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.

Європейський суд з прав людини у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).

В доданій до апеляційної скарги заяві скаржником порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , як власник обтяженого майна, не була учасником даної справи, про існування обтяження квартири арештом дізналася 26 січня 2022 року при зверненні до Центру адміністративних послуг Деснянської районної в м. Києві державній адміністрації з приводу реєстрації місця проживання її чоловіка, а копію оскаржуваної ухвали отримала в архіві суду першої інстанції 2 лютого 2022 року.

Так, процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до пункту 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя стаття 3 ЦПК України).

Станом на момент постановлення ухвали суду першої інстанції процедура апеляційного оскарження рішення була врегульована, зокрема, положеннями статей 292, 294, 297 ЦПК України від 18 березня 2004 (далі - ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги,суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на те, що скаржник навела обставини, підтверджені наявними у справі доказами, які об'єктивно були непереборними, тобто не залежали від її волевиявлення, пов'язані дійсно з істотними перешкодами та труднощами, що унеможливили можливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, апеляційний суд з огляду на принцип забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Отже, апеляційну скаргу подано до належного суду у встановлені законом строки, а за формою і змістом вона відповідає статті 356 ЦПК України. Дотримання вимог щодо сплати судового збору та зарахування коштів перевірено.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, а так само відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог статті 358 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За положеннями частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Оскільки суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу строку на апеляційне оскарження, то апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 8 грудня 2005 року про забезпечення позову у зазначеній справі слід відкрити.

За змістом положень частини першої, третьої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 352, 359 - 361, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвалиСвятошинського районного суду міста Києва від 8 грудня 2005 року про забезпечення позову у справі № 2-3049-1/05.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 8 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Надіслати учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснивши їх право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Н.В. Ігнатченко

М.В. Мережко

С.І. Савченко

Попередній документ
104113448
Наступний документ
104113450
Інформація про рішення:
№ рішення: 104113449
№ справи: 2-3049-1/05
Дата рішення: 26.04.2022
Дата публікації: 02.05.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них