Ухвала
Іменем України
25 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 206/4436/21
провадження № 51-1040ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року,
встановив:
Ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська
від 18 листопада 2021 року прийнято цивільний позов ОСОБА_6 до
ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та визнано ОСОБА_6 цивільним позивачем,
а ОСОБА_7 - цивільним відповідачем. Також, цією ж ухвалою прийнято цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, визнавши
ОСОБА_8 цивільним позивачем, а ОСОБА_7 - цивільним відповідачем. Крім того, відмовлено у прийнятті до розгляду цивільного позову ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_9 , до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім цього, відмовлено у прийнятті до розгляду цивільного позову ОСОБА_8 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10 , до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 01 грудня 2021 року відмовив
у відкритті провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та
ОСОБА_5 на вищевказану ухвалу суду першої інстанції.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_4
в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з касаційною скаргою в якій порушує питання його перегляду. На думку представника ОСОБА_4 , апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 . Крім того, апеляційним судом було постановлено одне судове рішення одночасно щодо двох різних апеляційних скарг - ОСОБА_8 та
ОСОБА_5 , що на думку представника ОСОБА_4 , також є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Статтею 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті;інші ухвали у випадках, передбачених КПК. Крім того, зазначено, що ухвали, постановлені
під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Зі змісту долучених до касаційної скарги копій судових рішень вбачається,
що ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2021 року постановлена під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення кінцевого рішення по справі та, згідно з ч. 2 ст. 392 КПК, окремому оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 399 КПК апеляційний суд прийняв правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_5 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська
від 18 листопада 2021 року, оскільки ухвали судів першої інстанції щодо
прийняття або відмови у прийнятті цивільних позовів про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1
ст. 392 КПК, окремому апеляційному оскарженню не підлягають.
Твердження представника ОСОБА_4 про те, що апеляційним судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, оскільки постановлено одне судове рішення одночасно щодо двох різних апеляційних скарг - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , на переконання колегії суддів, є неприйнятними.
Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргами двох осіб,
що не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не тягне за собою скасування оскарженого судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу
про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав
для задоволення скарги немає.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 428 КПК, зважаючи на те, що представник ОСОБА_4 оскаржує обґрунтоване рішення Дніпровського апеляційного суду
від 01 грудня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
з правильністю якого погоджується суд касаційної інстанції, враховуючи, що з касаційної скарги та копій судових рішень вбачається, що підстави для задоволення скарги відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 01 грудня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_3
Судді: