28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 306/1483/21
провадження № 51- 1262 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 28 серпня 2021 року, ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року,
встановив:
Постановою старшого дізнавача СД ВП №1 Мукачівського ГУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 від 28 серпня 2021 року кримінальне провадження № 42019071040000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року, залишеною без зміни ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 28 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку зазначених постанови та ухвал в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8частини першої статті 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостийпідпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
Відповідно до ст. 424 ч. 4 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Згідно зі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 28 серпня 2021 року про закриття кримінального провадження, та ухвала апеляційного суду, якою вказану ухвалу слідчого судді залишено без зміни, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції відповідно до ст. 424 ч. 4 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Щодо вимоги касаційної скарги ОСОБА_4 про скасування постанови Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 28 серпня 2021 року, то вказане рішення не є судовим, а тому відповідно до вимог ст. 424 КПК України це рішення не може бути предметом касаційного розгляду.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 28 серпня 2021 року, ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3