27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 720/198/21
провадження № 61-3325ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2022 року в справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, відділу державної реєстрації речових прав Новоселицької міської об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 , Чернівецької районної державної адміністрації про скасування наказу, рішення та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,
У лютому 2021 року СГ ТОВ «Тарасівці» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням поданих уточнень, просило визнати таким, що підлягає скасуванню наказ №24-1054/14-15-СГ від 14 серпня 2015 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» ГУ Держземагенства у Чернівецькій області, рішення № 24064251 державного реєстратора прав на нерухоме майно «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 01 вересня 2015 року та свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 01 вересня 2015 року,
видане ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 7323088300:02:009:0165.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року позов СГ ТОВ «Тарасівці» задоволено.
Визнано таким, що підлягає скасуванню, як незаконний, наказ
№ 24-1054/14-15-СГ від 14 серпня 2015 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, рішення №24064251 державного реєстратора прав на нерухоме майно «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 01 вересня 2015 року, свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 01 вересня 2015 року,
видане ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 7323088300:02:009:0165.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року скасовано.
В позові СГ ТОВ «Тарасівці» до ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області, відділу державної реєстрації речових прав Новоселицької міської об'єднаної територіальної громади, Чернівецької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про скасування наказу, рішення та свідоцтва про право власності на земельну ділянку відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
СГ ТОВ «Тарасівці» 04 березня 2022 року звернулося засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2022 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Чернівецьким апеляційним судом прийнято оскаржену постанову 25 січня 2022 року, дата виготовлення повного тексту постанови 26 січня 2022 року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної ухвали є 25 лютого 2022 року.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 04 березня 2022 року, що вбачається з відмітки на конверті, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник вказує, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ним отримано лише 04 лютого 2022 року, однак, заявником доказів на підтвердження отримання вказаної постанови саме 04 лютого 2022 року не надано, тому Верховний Суд позбавлений можливості перевірити вказані посилання заявника.
Крім того, із заявою чи з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження заявник не звертався. Можливість вирішення цього питання при відсутності його заяви про поновлення строку, за власною ініціативою суду, законом не передбачено.
Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, заявник має право надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2022 року із зазначенням підстав для поновлення такого строку та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга містить посилання заявника на пункти 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України, однак заявником не вказано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що не враховано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, при цьому, посилання на постанову Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі № 720/1043/17, яку зазначено в касаційній скарзі, за своїм змістом не є підставою касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також, заявником не зазначено постанову Верховного Суду від висновку, якої необхідно відступити та не обґрунтовано необхідність такого відступлення.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявник має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, згідно з актом канцелярії Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2022 року № 436, заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру (визнати таким, що підлягає скасуванню наказ №24-1054/14-15-СГ від 14 серпня 2015 року, рішення № 24064251 від 01 вересня 2015 року та свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 01 вересня 2015 року).
Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 9 080,00 грн ((2 270,00 грн х 2) х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, вказаних вимог заявником не виконано, тому йому необхідно надіслати на адресу суду копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівці» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині пропуску строку касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання іншої частини вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська