23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 693/484/21
провадження № 61-19422ск21
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2021 року та на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківської міської ради Черкаської області, третя особа комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківської міської ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
27 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для подачі уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої частиню другою статті 389 ЦПК України та сплати судовго збору.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судові рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частину другу статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно уточнити підставу касаційного оскарження або подати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він відмовляється від позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через те, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору. При цьому, в прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, у тому числі, в частині відмову в задоволенні позову щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення такої процесуальної дії. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з частинами першою - третьою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно подати відповідну заяву про відмову від позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу або сплатити судовий збір в розмірі 1816 грн (908 х 200% =1816) та відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» перерахувати до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, призначення платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Продовжити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко