18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 200/9883/19
провадження № 61-3246ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта», в якому просила стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 52 562,06 грн, пеню - 35 387,00 грн, інфляційні втрати - 9 966,28 грн, 3 % річних від простроченої суми боргу - 4 678,83 грн. Всього просила стягнути на свою користь 102 594,17 грн та судові витрати.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50 924,06 грн, пеню - 34 695,77 грн, три проценти річних - 4 678,83 грн, інфляційні втрати - 9 966,28 грн.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2021 року змінено в частині визначення розміру, понесених судових витрат, зменшивши їх з 10 000,00 грн до 7 327,50 грн.
В іншій частині рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2021 року залишено без змін.
У березні 2022 року ПАТ «НАСК «Оранта» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Справа № 200/9883/19 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 102 594,17 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» цього показника на рівні 2 481,00 грн складає 248 100,00 грн (100 х 2 481,00 грн).
ПАТ «НАСК «Оранта»у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа є малозначною, однак касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, враховуючи значну кількість дорожньо-транспортних пригод з летальними випадками і кількість людей, які звертаються до страхової компанії із заявами про страхове відшкодування.
Проте ПАТ «НАСК «Оранта» не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстави касаційного оскарження є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги і відповідно не свідчить,що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ПАТ «НАСК «Оранта».
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар