25 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 686/29858/18
провадження № 61-3432ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2020 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконними порядку скликання і проведення загальних зборів співвласників та визнання недійсними протоколу і рішень загальних зборів,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та просив визнати:
- незаконними порядок скликання і проведення загальних зборів ОСББ «Ковчег» від 08 серпня 2018 року;
- недійсними протокол і рішення, офрмлені протоколом загальних зборів ОСББ «Ковчег» від 08 серпня 2018 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в липні 2018 року отримав засобами поштового зв'язку анонімне повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ «Ковчег», в якому не вказані імена осіб, які ініціюють проведення зборів. Відправником повідомлення зазначено ОСББ «Ковчег», від імені якого могло діяти тільки правління. На час скликання загальних зборів в об'єднанні не було законно обраного правління. 27 серпня 2018 року отримав протокол загальних зборів ОСББ «Ковчег», у якому порядок денний відрізнявся від порядку денного, зазначеного у повідомленні про проведення загальних зборів. Загальні збори не розглянули питання, з якого скликалися, а саме затвердження розміру внесків на підігрів води котельнею з 01 серпня 2018 року, а розглянули питання щодо затвердження договору з ФОП ОСОБА_7 про надання окремих житлово-комунальних послуг з 01 серпня 2018 року; обрання уповноваженої особи від співвласників на час укладення, внесення змін та розірвання договору з ФОП ОСОБА_7 , здійснення контролю за його виконанням.
Зазначає, що загальні збори порушили права ОСОБА_1 як співвласника ОСББ, передбачені статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і статтею 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Крім того, протокол загальних зборів не відповідає вимогам закону і викликає сумніви. Він не підписаний ні одним співвласником чи його уповноваженим представником, а підписаний лише головою і секретарем зборів. Не містить відомостей про номери квартир, їх площу, прізвища співвласників, документи, що підтверджують право власності на квартири та результатів голосування. На його звернення документи, які є додатком до протоколу загальних зборів, надані не були.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2020 року в складі судді Демінської А. А., залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2021 року в складі колегії суддів Талалай О. І., Грох Л. М., Спірідонової Т. В., у задоволенні позову відмовлено.
23 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання незаконними порядку скликання і проведення загальних зборів співвласників та визнання недійсними протоколу і рішень загальних зборів.
Справа № 686/29858/18 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2020 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук