28 квітня 2022 року
Київ
справа №440/2667/20
адміністративне провадження №К/9901/1231/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,
перевіривши клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/2667/20 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2020 адміністративний позов задовольнив частково: рішення № 152 від 02.04.2020 Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію та наказ прокуратури Полтавської області № 288-к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області визнав протиправними та скасував; поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 30.04.2020; стягнув з прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі 108 762,42 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 30.04.2020 та в частині стягнення з прокуратури Полтавської області середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 24 489,71 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення № 152 від 02.04.2020 Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію та наказ прокуратури Полтавської області № 288-к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 04.05.2020; стягнуто з прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі 106 321,18 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 04.05.2020 та в частині стягнення з прокуратури Полтавської області середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 489,71 грн.
12.01.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 440/2667/20.
Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020.
08.02.2021 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Пунктом 2 частини першої статті 339 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Саме на відсутність повноважень у Левадного Р. С. як представника відповідача на підписання касаційної скарги указує позивачка як на підставу для закриття касаційного провадження. Свій довід обґрунтовує тим, що Левадний Р. С. не є особою, що діє в порядку самопредставництва, оскільки він не зареєстрований в реєстрі осіб, які мають право представляти офіс Генерального прокурора, а також указує на відсутність у цього представника статусу прокурора або адвоката. Крім того, позивачка зазначає, що Левадний Р. С. не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки був призначений на посаду головного спеціалісту відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора 18.09.2020, що, на її думку, є порушенням вимог статті 24 Закону України «Про прокуратуру». Також позивачка указує на те, що вона підпадає під визначення службової особи, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, тому дану справу не можна віднести до справи незначної складності, у якій допускається представництво за довіреністю.
26.02.2021 до Верховного суду надійшло заперечення Офісу Генерального прокурора на клопотання про закриття касаційного провадження.
Вивчивши доводи клопотання про закриття провадження, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до касаційної скарги Офісу Генерального прокурора її підписано представником Р. Левадним.
На підтвердження повноважень Р. Левадним бути представником Офісу Генерального прокурора до касаційної скарги долучено копії: довіреності від 16.10.2020 № 15/1/2-1150-20; наказу Офісу Генерального прокурора від 18.09.2020 № 2495ц про призначення Левадного Р. С. на посаду; наказу Офісу Генерального прокурора від 27.07.2020 № 336 про затвердження Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора; витягу з Положення про управління представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 27.07.2020 № 336 (далі - Положення про Департамент).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII.
Відповідно до змін розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).
Водночас пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Одночасно, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Відповідно до копії довіреності від 16.10.2020 № 15/1/2-1150-20 Генеральний прокурор І. Венедіктова уповноважує Левадного Р. С. - головного спеціаліста відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора представляти в судах у цивільних, адміністративних, господарських справах Офіс Генерального прокурора, обласні, місцеві (окружні) прокуратури, Генерального прокурора, інших посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури, що є стороною або третьою особою у справі.
З цією метою Левадному Р. С. делегуються права, передбачені статтями 43, 49, 52, 53, 58, 64, 424 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 44, 47, 49, 51, 55, 60, 362 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 42, 46, 49, 50, 56, 61, 321 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі щодо повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміну предмета або підстав позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень, постанов та ухвал судів, подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими й виключними обставинами, а також право засвідчення копій цієї довіреності.
Згідно із наказом Генерального прокурора від 18.09.2020 № 2495ц Левадного Р. С. призначено на посаду головного спеціаліста відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в судді Офісу Генерального прокурора.
З аналізу положення частини третьої статті 55 КАС України вбачається, що суб'єкт владних повноважень може брати участь у справі через іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені, зокрема, відповідно до положення (самопредставництво суб'єкта владних повноважень).
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями; організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій; затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури, у тому числі щодо електронного документообігу.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
Так, наказом Генерального прокурора від 27.07.2020 № 336 затверджено Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора.
Згідно з абзацом 2 пункту 3 Положення про Департамент основним завданням Департаменту, зокрема, є організація та здійснення представництва в суді органів прокуратури, участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступає прокуратура, її посадові та службові особи (самопредставництво).
Підпунктом 2.1 Положення про Департамент встановлено, що до структури Департаменту входять, зокрема, відділ представництва інтересів органів прокуратури.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про Департамент до штату Департаменту входять прокурори, головні, провідні спеціалісти та спеціалісти.
Посадові обов'язки державних службовців закріплюються у посадових інструкціях (пункт 2.6 Положення про Департамент).
Основні напрями діяльності структурних підрозділів Департаменту визначені пунктом 4.1 Положення про Департамент, за приписами підпункту 4.1.2 якого, відділ представництва інтересів органів прокуратури забезпечує участь у розгляді справ у цивільному, адміністративному та господарському судочинстві в порядку самопредставництва Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України), посадових і службових осіб, які діють від його (її) імені, Генерального прокурора, які є стороною або третьою особою, у справах за позовами Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) як юридичної особи в судах усіх інстанцій, розташованих у місті Києві, та у розгляді Верховним Судом справ, у яких сторонами або третіми особами є органи прокуратури, їхні посадові і службові особи, що діють від імені органу прокуратури, зокрема участь у судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів, реалізацію інших прав і обов'язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство.
Відповідно до підпункту 5.11.1 пункту 5.11 Положення про Департамент головні спеціалісти відділу представництва інтересів органів прокуратури: забезпечують участь у розгляді справ у цивільному, адміністративному та господарському судочинстві в порядку самопредставництва Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України), посадових і службових осіб, які діють від його (її) імені, Генерального прокурора, які є стороною або третьою особою, у справах за позовами Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) як юридичної особи в судах усіх інстанцій, розташованих у місті Києві, а також за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора - участь у таких справах, що розглядаються в інших регіонах, зокрема участь у судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів, реалізацію інших прав і обов'язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство; забезпечують участь у розгляді Верховним Судом цивільних, адміністративних, господарських справ, у яких стороною або третьою особою є органи прокуратури.
Повноваження головних спеціалістів відділу представництва інтересів органів прокуратури визначенні пунктом 5.10 Положення про Департамент, відповідно до підпункту 5.11.1 якого вони забезпечують участь у розгляді справ, у тому числі, забезпечують, за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора, організацію, підготовку та подання касаційних скарг.
Левадний Р. С. є працівником відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора і працює на посаді головного спеціаліста.
Отже, за змістом наведених норм вбачається, що підготовку касаційних скарг здійснюють як прокурори відділів, так і головні спеціалісти. Проте працівники відділу діють виключно за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора, тому надані Левадному Р. С. на підтвердження повноважень документи свідчать про право підписанта касаційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
Колегія суддів зауважує, що приписами Положення про Департамент передбачено повноваження головних спеціалістів відділу представництва інтересів органів прокуратури здійснювати самопредставництво Офісу Генерального прокурора в тому числі у спосіб підготовки та подання касаційних скарг, що включає у себе право підписання таких касаційних скарг, як складової частини у процесі оскарження судових рішень.
Стосовно посилання позивачки на відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо Левадного Р. С. як про особу, яка має право представляти інтереси Офісу Генерального прокурора в порядку самопредставництва, колегія суддів Верховного Суду вважає їх безпідставними, оскільки вказані вище повноваження Левадного Р. С. на підписання касаційної скарги та здійснення самопредставництва підтверджується іншими доданими до касаційної скарги доказами.
Така сама правова позиція з указаного питання викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 640/17246/19, від 14.12.2021 у справі № 640/6624/20
Отже, наведене обґрунтування спростовує доводи ОСОБА_1 про відсутність у головного спеціаліста відділу представництва інтересів органів прокуратури Левадного Р. С. повноважень на підписання касаційної скарги у справі, що розглядається.
Статтею 339 КАС України передбачено випадки у яких суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, а саме якщо: після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Оскільки колегією суддів встановлено, що касаційну скаргу підписано особою, яка наділена відповідною адміністративною процесуальною дієздатністю, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 328, 339, 345, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/2667/20 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду