28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 215/1829/21
адміністративне провадження № К/990/8551/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №215/1829/21 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіна Оксана Володимирівна про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності у відповідача компетенції (повноважень) призначити соціальну допомогу, яка є основним джерелом існування і забезпечує рівень життя не нижчий від прожиткового.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем 19 лютого 2022 року засобами поштового зв'язку подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 11 квітня 2022 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:
застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
незастосуванні норми, яку належало застосувати;
наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна ж скарга в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції наведеного не містить, а містить лише посилання на обставини розгляду цієї справи та коментарі автора щодо дій суддів попередніх інстанцій.
Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено жодних підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції в своєму рішенні порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при його ухваленні, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга піддягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтею 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №215/1829/21, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О. А. Губська