справа№380/21284/21
27 квітня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Львівській області про визнання та протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Львівській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 19.10.2017 № 26877-17 на суму 46500,00 грн;
- зобов'язати відповідача відобразити сплати податкових зобов'язань в сумі 46500,00 грн з податку з доходів фізичних осіб від відчуження нерухомого майна в інтегрованій картці особового рахунку ОСОБА_1 та виключити вказану суму податкового боргу з інтегрованої картки особового рахунку ОСОБА_1 з дати сплати згідно з платіжних доручень № 163_5 від 11.11.2014 та № 163_6 від 11.11.2014;
- зобов'язати відповідача виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження (податкову заставу) від 10.01.2018 за № 16660795 боржника, ОСОБА_1 , на об'єкт обтяження: автомобіль легковий SUBARU FORESTER, номер об'єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 згідно з актом опису майна № 8937/10/58.17-16 від 21.02.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною. Позивачем вчасно та у повному обсязі сплачено суму податкового зобов'язання, що підтверджується платіжними дорученнями №163_5 від 11.11.2014 на суму 29 000,00 грн та №163_6 від 11.11.2014, та подано податкову декларацію за місцем обліку. Таким чином, борг перед бюджетом у позивача, на його переконання, відсутній.
Стосовно процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами; визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з цим позовом та поновлено цей строк; витребувано у відповідача: дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за платежем податок з доходів фізичних осіб від відчуження нерухомого майна за період з 11.11.2014 по день звернення до суду; акт опису майна № 8937/10/58.17-16 від 21.02.2019.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що дані твердження є безпідставними та не мають відношення до даної справи, оскільки згідно копій платіжних доручень, на які посилається відповідач, кошти сплачені в УДКС в Обухівському р-ні Київської області. Платіжні доручення №163_5 та 163_6 сплачені в 2014 році, а податковий борг позивача виник на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 06.05.2015 та підлягав сплаті на рахунок УКДС в Бродівському р-ні Львівської області.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що ним сплачено податки у строк та в розмірі, встановленому ПК України, у зв'язку із укладенням договорів купівлі-продажу у 2014 році. В подальшому, у передбачений ПК України (у травні 2015 року, що є наступним за звітним 2014 роком), подано декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображено суми доходу, виплаченого на користь платників податків - фізичних осіб та суми сплаченого податку.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
11.11.2014 позивачем укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрований в реєстрі за №4146 та договори купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстровані в реєстрі за №4152 та №4149.
Згідно з платіжним дорученням №163_5 від 11.11.2014 позивачем сплачено УДКСУ в Обухівському р-ні Київської області 29 000,00 грн податку з доходів фізичних осіб від відчуження нерухомого майна.
Згідно з платіжним дорученням №163_6 від 11.11.2014 позивачем сплачено УДКСУ в Обухівському р-ні Київської області 17 500,00 грн податку з доходів фізичних осіб від відчуження нерухомого майна.
Головним управлінням ДПС у Львівській області 19 жовтня 2017 року сформовано вимогу №26877-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу станом на 18 жовтня 2017 року становить 46 500,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі №813/2234/18 стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 46500 (сорок шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. до бюджету.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №857/288/19 апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі 813/2234/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що податковим органом було порушено порядок надсилання податкової вимоги, що унеможливлює звернення до суду з позовом про стягнення такого боргу.
Оскаржувана податкова вимога надсилалась Головним управлінням ДПС у Львівській позивачу за адресою 80600, м. Броди, вул. Галицька, 32/8, однак повернулась адресату із зазначенням причин невручення «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача» та «за закінченням терміну зберігання».
Ознайомившись з вказаною податковою вимогою, позивач звернувся до адміністративного суду, оскільки вважає таку вимогу протиправною та просить скасувати.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пп.163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
П. 172.1 та п.172.2 ст. 172 ПК України передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті) із зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу другого та наступних об'єктів нерухомості, не зазначених у пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об'єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу об'єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому пункту 172.2 цієї статті, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об'єкта нерухомості, розташованого на території України.
Як встановлено п. б пп.168.4.5 п.168.4 ст. 168 ПК України, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).
Судом встановлено, що 11.11.2014 позивачем укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрований в реєстрі за №4146 та договори купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстровані в реєстрі за №4152 та №4149.
Вказані договори засвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. у місті Обухів Київської області.
Відтак, на виконання вимог ПК України, позивач самостійно обчислив суму податкового зобов'язання та сплатив таку суму за місцем нотаріального посвідчення договору, що підтверджується платіжними дорученнями №163_5 та №163_6 від 11.11.2014 та листом Головного управління ДФС у Київській області, копія якого міститься в матеріалах справи.
Щодо посилань відповідача на те, що платіжні доручення №163_5 та №163_6 від 11.11.2014 сплачені позивачем у 2014 році, а податковий борг виник на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 06.05.2015, суд зазначає, що згідно з пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Крім того, у податковій декларації про майновий стан та доходи ОСОБА_1 від 06.05.2015, яка подана за звітний 2014 рік, визначено суму податку, яка підлягає сплаті платником податку самостійно у розмірі 46 500,00 грн за доходами від операції з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна.
Однак Головним управлінням ДПС у Львівській області 19 жовтня 2017 року сформовано вимогу №26877-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу станом на 18 жовтня 2019 року становить 46 500,00 грн.
Отже, оскільки позивачем самостійно обчислено суму податкового зобов'язання та сплачено таку суму у відповідності до вимог ПК України, суд доходить висновку про протиправність податкової вимоги від №26877-17 від 19 жовтня 2017 року.
Визначаюсь щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача відобразити сплати податкових зобов'язань в сумі 46500,00 грн з податку з доходів фізичних осіб від відчуження нерухомого майна в інтегрованій картці особового рахунку ОСОБА_1 та виключити вказану суму податкового боргу з інтегрованої картки особового рахунку ОСОБА_1 з дати сплати згідно з платіжних доручень № 163_5 від 11.11.2014 та № 163_6 від 11.11.2014 суд виходить з такого.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021.(далі - Порядок)
Відповідно до абзацу 6 п. 2 розділу 1 «Загальні положення» Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу V Порядку, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Таким чином, суд доходить висновку, що прийняття рішення суду, яким визнається протиправною та скасовується вимога про сплату боргу, є підставою для внесення змін до інформаційних систем. Тому вимога позивача щодо відображення сплати податкових зобов'язань в сумі 46500,00 грн з податку з доходів фізичних осіб від відчуження нерухомого майна в інтегрованій картці особового рахунку ОСОБА_1 та виключення вказаної суми податкового боргу з інтегрованої картки особового рахунку ОСОБА_1 з дати сплати згідно з платіжних доручень № 163_5 від 11.11.2014 та № 163_6 від 11.11.2014 є передчасною та не підлягає задоволенню.
Визначаюсь щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження (податкову заставу) від 10.01.2018 за № 16660795 боржника, ОСОБА_1 , на об'єкт обтяження: автомобіль легковий SUBARU FORESTER, номер об'єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 згідно з актом опису майна № 8937/10/58.17-16 від 21.02.2019, суд зазначає таке.
Згідно з п.88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пп. 89.1.1 п.89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Згідно з актом опису майна №8937/10/58.17-16 від 21.02.2019 податковий керуючий ОСОБА_2 провів опис такого майна: автомобіля легкового універсал SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, колір червоний, кузов № НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р226073 від 11.11.2021 внесено запис № 16660795 від 10.01.2018 про накладення податкової застави на об'єкт обтяження - автомобіль легковий SUBARU FORESTER (універсал), номер об'єкта: JFISH9LT5FG178993, номер державної реєстрації НОМЕР_2 згідно з актом опису майна № 8937/10/58.17-16 від 21.02.2019.
Порядок припинення податкової застави передбачено ст. 93 ПК України.
Згідно з пп.93.1.4 п.93.1 ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 93.2 ст.93 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Відтак, рішення суду, яким скасовується спірна податкова вимога є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів. Тому вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження (податкову заставу) від 10.01.2018 за № 16660795 боржника, ОСОБА_1 , на об'єкт обтяження: автомобіль легковий SUBARU FORESTER, номер об'єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 згідно з актом опису майна № 8937/10/58.17-16 від 21.02.2019 є передчасною та задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання цього позиву позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2724,00 грн. Оскільки судом задоволено одну з трьох позовних вимог позивача, стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 908,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що очікує понести витрати на правову допомогу згідно укладеного договору.
Оскільки позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Львівській області про визнання та протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 19.10.2017 № 26877-17 на суму 46500,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп. 15.5 п. 15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Суддя Сидор Н.Т.