28 квітня 2022 року справа № 340/5876/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо індексації грошового забезпечення та зобов'язання нарахувати та виплатити кошти за період з 01 січня 2016 року по 26 грудня 2019 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року.
Зазначив, що військова частина за наявності правових підстав, які почали існувати до згаданого періоду, не індексувала грошове забезпечення у повному обсязі.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.28-29).
Зазначив, що грошове забезпечення не індексувалось у повному обсязі у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування витрат та порядку нарахування коштів.
20 вересня 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.22-23).
05 січня 2022 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (а.с.37-38).
21 квітня 2022 року сторони до суду не з'явились (а.с.70).
Представники подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.51-52, 68).
Суд, керуючись приписами частини 3 статті 194 КАС України, зробив висновок про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, наказом командувача Національної гвардії України від 15 листопада 2019 року №210 о/с позивача звільнено з військової служби (а.с.14).
Наказом відповідача від 26 грудня 2019 року №303 ОСОБА_1 з 28 грудня 2019 року виключено зі списків особового складу (а.с.15-16).
Військова частина повідомила, що грошове забезпечення індексувалося не у повному обсязі (а.с.12-13).
Індексація нарахована і виплачена за періоди з червня по грудень 2016 року і з грудня 2018 року по листопад 2019 року.
Обчислюючи індексацію грошового забезпечення, не враховувався індекс споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, військова частина визнає існування правових підстав індексації грошового забезпечення та боргу, суму якого не повідомила.
Адміністративний спір у даному випадку - спір між людиною і державою, яку представляє відповідач.
Якщо держава не виконала перед людиною обов'язку, то винним є орган, який її представляв у спірних правовідносинах.
Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон).
Приписами частини 1 статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Ними є і оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, грошове забезпечення військовослужбовця належить індексувати.
Грошове забезпечення індексувалось упродовж до грудня 2015 року (загальновідомий факт).
Приписами частини 1 статті 4 Закону встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідач не заперечує, що така обставина існувала.
Аналіз цієї норми права вказує, що доходи за наявності підстави індексуються в обов'язковому порядку.
Такий висновок суду узгоджується і змістом преамбули Закону.
У ній зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами частини 2 статті 5 Закону встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Отже, джерелом фінансування витрат на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовця є кошти Державного бюджету України.
Приписами частини 6 статті 5 Закону передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відсутність коштів на виплату індексації, обов'язок сплати якої слідує з аналізу Конституції України, що законодавець визнав у преамбулі Закону, не може слугувати підставою відмови держави від виконання взятих на себе зобов'язань.
У такому разі у держави існує борг перед людиною, який вона зобов'язана сплатити якнайшвидше.
Такий висновок, суд вбачає з аналізу такого конституційного принципу як верховенство права.
Ним пронизана уся Конституція України.
Його ж зміст розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цієї нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Базовими місяцями обчислення індексації є січень 2008 року та березень 2018 року.
Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року в справі №400/1118/21 (а.с.69-74).
Суд погоджується з правовим висновком касаційного суду, який є обов'язковим для військової частини відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не нараховуючи і не виплачуючи індексацію грошового забезпечення відповідно до правового висновку Верховного Суду.
Індексація грошового забезпечення відноситься до виплат, які входять до структури заробітної плати (грошове забезпечення).
Такий висновок зробив і Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 908 грн. (а.с.5).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України стосовно індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 січня 2016 року по 28 грудня 2019 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 грудня 2019 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року, та виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей