28 квітня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 674/917/21
Провадження № 33/4820/179/22
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою захисника Янюк К.М., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2022 року,-
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути ОСОБА_1 на користь держави 496 грн.20 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 04 липня 2021 року о 23 год.49 хв. В м.Дунаївці по вул.Франка Лендера,33 керував автомобілем «PEUGEOT 308» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Янюк К.М., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що постанова суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що постанова суду є незаконною, оскільки винна ОСОБА_1 є недоведеною. У справі відсутні докази, які підтверджують факт зупинки автомобіля та переміщення у ньому осіб. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, а пояснював, що він автомобілем не керував, за кермом транспортного засобу перебувала його дружина - ОСОБА_2 .
Звертає увагу, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб, а підійшли до ОСОБА_1 коли автомобіль перебував на узбіччі у нерухомому стані.
Судом не взято до уваги, порушення працівниками поліції ряду процесуальних дій під час складання протоколу, зокрема, в протоколі не було зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився поліцейськими не на місці зупинки транспортного засобу. Складання протоколу відбулося також не на місці зупинки автомобіля.
У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Крім того, ОСОБА_1 не відсторонювали від керування транспортним засобом.
Вважає, що показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не узгоджуються з протоколом та відеозаписом, вони складенні не власноручно свідками, а написанні на бланках одним почерком.
Вказує, що судом не досліджено постанови серії БАА №857005 від 05.07.2021 року та серії БАА №857004 від 05.07.2021 року, проте вказані постанови містять інформацію, яка не співпадає між собою, зокрема щодо номеру транспортного засобу та інформації про водія.
ОСОБА_1 та його захисник Янюк К.М. будучи належним чином повідомленні про дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явились.
ОСОБА_5 направила на електрону адресу суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою. Однак, заява не містить будь-яких медичних документів, які свідчать про поважність причин неприбуття у судове засідання. Оскільки поважність причини неявки представника апелянта, не встановлена,п редставник ОСОБА_1 - Янюк К.М. реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння.
Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції. Зокрема, відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №487962 від 05 липня 2021 року, з якого вбачається, що 04 липня 2021 року о 23 год.49 хв. в м.Дунаївці по вул.Франка Лендера,33 ОСОБА_1 керував автомобілем «PEUGEOT 308» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження у встановленому порядку з огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що в їхній присутності працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер 6810 від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. Після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі від якого ОСОБА_1 також відмовився
- постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАА №857004 від 05 липня 2021 року відповідно до якої ОСОБА_1 04 липня 2021 року о 23 год.49 хв. в м.Дунаївці по вул.Франка Лендера,33 керуючи автомобілем «PEUGEOT 308» номерний знак НОМЕР_1 здійснюючи маневр ліворуч не ввімкнув відповідний покажчик повороту, чим порушив п.9.2 ПДР України.
- постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАА №857005 від 05 липня 2021 року відповідно до якої ОСОБА_1 04 липня 2021 року о 23 год.49 хв. в м.Дунаївці по вул.Франка Лендера,33 керуючи автомобілем «PEUGEOT 308» номерний знак НОМЕР_1 не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1.а, п 2.1.б ПДР України.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується відеоматеріалами, наданими працівниками поліції.
З наявного в матеріалах справи відеозапису видно, як рухався автомобіль,та як він зупинився, з місця водія вийшов ОСОБА_1 , який почав швидко рухатися та був зупинений працівниками поліції. В той час в салоні автомобіля інша особа пересіла на місце водія, через кілька хвилин з місця водія вийшла ОСОБА_2 (час 23:49:10 файл VID 20210705-WA0024)
Згодом ОСОБА_1 повідомив поліції, що вказаним автомобілем керував не він, а його дружина.
Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували неодноразово пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому закладі охорони здоров'я, проте останній від проходження такого огляду відмовився, продовжував стверджувати, що він не керував транспортним засобом.
Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду, що і стало підставою для складання протоколу.
Посилання ОСОБА_1 на те, що на момент означеної події він автомобілем не керував, тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу суду. Судом першої інстанції ретельно перевірялись такі доводи. Суд, спростовуючи такі твердження, навів в постанові обґрунтування своїх висновків, які узгоджуються з матеріалами справи і з якими погоджується апеляційний суд. Такі показання розцінюються судом як спроба ОСОБА_1 уникнути відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не впливають на висновки суду доводи апеляційної скарги щодо різниці у зазначеному часі відеозаписів. Такі твердження не є визначальними, оскільки технічні несправності та налаштування часу в технічних приладах, за допомогою яких здійснюється фіксація правопорушення, не спростовують вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю інших доказів.
Твердження апелянта про відсутність відомостей про джерело походження відеозапису, не дає підстав вважати такі докази недопустимим, так як видно з даних диску, такий запис здійснювався на грудні камери поліцейських та відеореєстратор машини поліції.
Чинним законодавством не передбачено обов'язковості долучення до матеріалів справи при її направленні до суду направлення поліцейського на огляд водія, зважаючи, що вказані документи є підставою для лікаря для проведення огляду та в подальшому залишаються в медичному закладі.
Та обставина, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які брали участь у фіксуванні обставин зазначеного адміністративного правопорушення, безпосередньо в суді не допитувались, не може свідчити про невідповідність їхніх письмових пояснень фактичним обставинам справи та неповноту з'ясування всіх обставин справи, оскільки їх письмові пояснення, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, є доказами і були досліджені судом та обґрунтовано прийняті до уваги як такі, що узгоджуються в сукупності з іншими доказами у справі та підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відсутність в справі даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом та тимчасове затримання транспортного засобу вказує лише на відсутність таких даних та жодним чином не спростовує доведеного факту керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Крім того з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом та продовжував подальший рух на службовому автомобілі патрульних поліцейських.
Під час апеляційного розгляду порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції», та порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.
Зібрані та досліджені судом першої інстанції докази, які є належними та допустимими, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, давали суду прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального чи матеріального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було.
Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою.
Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, суддя,-
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний