Справа № 461/2215/21 Головуючий у 1 інстанції Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/811/2928/21 Доповідач в 2-й інстанції Левик Я. А.
28 квітня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Ніткевича А.В., Шандри М.М.,
секретарка: Скакун І.А.,
за участі в судовому засіданні заявниці ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Першої Львівської державної нотаріальної контори, Львівської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Першої Львівської державної нотаріальної контори, Львівської міської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишено без розгляду, роз'яснено заявнику, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у порядку позовного провадження.
Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року у справі № 461/2215/21 за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Першої Львівської державної нотаріальної контори, Львівської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що дана ухвала є необґрунтованою та незаконною, так як суд першої інстанції неправильно та неповно дослідив докази та з'ясував обставини справи, неправильно та неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та допустив численні порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції проігнорував клопотання заявника про залучення заінтересованої особи - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого Львівська обл., Кам'яноко-Буський р-н, с. Вислобоки, паспорт НОМЕР_1 виданий Кам'янко-Буським РВ УМВС України у Львівській обл. від 07.07 2005 p., РНОКПП НОМЕР_2 , оскільки, як вбачається з матеріалів спадкової справи № 38/2020 p., заведеної після смерті ОСОБА_6 , 12 травня 2016 року складено заповіт зареєстрований в реєстрі за № 5-433, яким зроблено розпорядження щодо квартири АДРЕСА_1 , а цивільне законодавство, до кола зацікавлених осіб у даній категорії справ відносить осіб, які наділені правом на спадкування. Також вказує, що ключовим аспектом, необхідним для прийняття судом оскаржуваної ухвали, є встановлення факту існування між учасниками процесу «спору про право». Таким чином, заява про встановлення факту повинна залишатися без розгляду у випадку якщо спір має матеріально-правовий характер і підлягає вирішенню в позовному порядку. Додає, що у даному випадку кожен спадкоємець: ОСОБА_1 - за заповітом від 02.08.2005 p.; ОСОБА_5 - за заповітом 12.05.2016 та ОСОБА_2 - за заповітами від 16.10.2019 р. й 31.10.2019 р , спадкуватиме ту частку майна, яка визначена ОСОБА_6 у чинних заповітах. У свою чергу, оскаржувана ухвала містить наступне твердження: «В судовому засіданні встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_6 , а тому встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, вплине на його майнові права». Таке твердження апелянт вважає необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу, який би підтверджував факт порушення, невизнання та/або оспорювання заявницею - ОСОБА_1 його прав та інтересів. Також апелянт вказує, що висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження є передчасним. Зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом та вважає найбільш прийнятний для себе спосіб захисту, оскільки встановлений в даному провадженні факт є фактом, що має значення для здійснення ОСОБА_1 своїх майнових прав та підтвердженням наявності неоспорюваних прав. Зокрема, ОСОБА_1 вказала й причини неможливості одержання документів, що посвідчують цей факт. У додаткових поясненнях, долучених 22.07.2021 р. зазначено, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування, що гарантуються Основним Законом і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, а також визначає порядок вільного вибору місця проживання. Стаття 6 вказаного Закону унормовує, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо ж особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію за однією з цих адрес. Адміністративний порядок передбачено лише після зняття з реєстрації, що на даний момент заявниці не видається можливим. Окрім того, зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання (ст. 7 Закону), у даному випадку мова йде про визначення факту проживання у АДРЕСА_2 станом на 29 січня 2020 року - час відкриття спадщини.
19 січня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги у справі № 461/2215/21. В клопотанні просить закрити провадження у справі № 461/2215/21 за її апеляційною скаргою до заінтересованих осіб: Першої Львівської державної нотаріальної контори, Львівської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв'язку із відмовою від апеляційної скарги. Обґрунтовуючи клопотання вказала, що станом на день подання клопотання відпала необхідність у встановленні факту постійного проживання її як спадкоємця із спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини. Додала, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.3 ст.206, 362, 364 ЦПК України їй відомі та зрозумілі.
В судове засідання заінтересовані особи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що інтереси ОСОБА_2 в судовому засіданні захищав представник.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву про відмову від апеляційної скарги підтримала і після роз'яснення їй головуючим наслідків такої відмови від апеляційної скарги. Додатково пояснила, що вона з заінтересованою особою ОСОБА_2 досягли домовленостей стосовно спадкових питань та її подальшого утримання.
Представник заінтересованої особи стосовно задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечив.
Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вказане, а саме те, що ОСОБА_1 відмовилася від апеляційної скарги, будучи проінформованою про наслідки, усвідомлюючи наслідки такої процесуальної дії та свідомо бажаючи настання таких (що вбачається із змісту її клопотання, у якому є посилання на норми закону, якими регулюється така процесуальна дія, а також з її пояснень у судовому засіданні); колегія суддів не встановила підстав для неприйняття відмови від апеляційної скарги, тому вважає за необхідне відмову від апеляційної скарги ОСОБА_1 - прийняти, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року - закрити.
Керуючись ст.ст. 364, 367, 368, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги - прийняти.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Першої Львівської державної нотаріальної контори, Львівської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 28 квітня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді : А.В. Ніткевич
М.М. Шандра