Справа № 447/3104/20 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.
Провадження № 22-ц/811/910/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:39
28 квітня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Ніткевича А.В., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області в складі судді Головатого А.П. від 27 січня 2021 року у справі позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» №б/н від 19.06.2018 у розмірі 78221 (сімдесят вісім тисяч двісті двадцять одна) гривня 20 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Дане рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову в повному обсязі.
Вважає вказане рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Вказує, що суд не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та об'єктивному розгляду справи. Вказує, що 19.06.2018 року відповідно до укладеного, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, договору №б/н, отримав можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти згідно умов та тарифів банку. Згідно розрахунків наданих суду банком, заборгованість по кредитному договору становить 78 221, 20 грн. Вважає, що розмір заборгованості має бути перерахований. Зазначає, що АТ «Універсал Банк» порушено ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживача», а саме порушено принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, обмежено право на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про відповідну продукцію. Вказує, що перед підписанням договору АТ «Універсал Банк» не надав розрахунку розміру виплат по кредиту як із процентною ставкою 38.4% річних так і 76.8% річних, відповідно він не міг остаточно прорахувати свої можливості щодо погашення кредиту разом із процентами та штрафними санкціями. Крім того 76.8% річних суперечить принципу справедливості та добросовісності, відповідно створює істотний дисбаланс на його шкоду. Вважає, що оскільки він сплачував кошти по кредитному договору по різних процентних ставках, як і по 38.4% річних так і 76.8% річних, тому сума заборгованості має бути перерахована на його користь, тобто зменшена.
Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.5 ст. 279, ч.2 ст. 247, ст. 141 ЦПК України, ст.ст. 610, 625,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та відмовляючи у видачі судового наказу, виходив з того, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, договору №б/н від 19.06.2018, отримав можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти згідно умов та тарифів банку. Суд зазначив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися послугами банку, ОСОБА_1 взятих на себе обов'язків не виконав, не вчиняв жодних дій спрямованих на погашення заборгованості у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка, згідно із розрахунком заборгованості за договором №б/н від 19.06.2018, станом на 17.07.2020 становить 78221,20 грн. (тіло кредиту). Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору про надання банківських послуг, ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд прийшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, суд вважав, що судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2 102,00 гривні.
Колегія суддів вважає, що такі висновки вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
11.11.2020 АТ "Універсал Банк" звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якому просили:
?стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.06.2018 року у розмірі 78221 гривня 20 копійок станом на 17.07.2020р. та покласти на Відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позову посилалися на те, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. 19.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 19.06.2018. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 100000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму заборгованості (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості (76,8% річних). У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 17.07.2020 утворилася заборгованість, що становить 78221,20 грн. Просять заявлені позовні вимоги задовольнити.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
19.06.2018 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг згідно котрої просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я, встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку. Погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с.10).
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2).
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 14-23).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 19.06.2018, укладеного між АТ «Універсал банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 17.07.2020, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 78221,20 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у т.ч. анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого ОСОБА_1 .
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно тарифів та повернути кредит.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором від 19.06.2018 року на загальну суму 78221,20 грн.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк” крім того, що надавались та були отримані ОСОБА_1 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов'язків сторін, іншу всю інформацію, необхідну для укладення договору.
Всі правила за всі періоди є розміщені на сайті monobank є публічно доступними, викладеними форматі PDF, з зазначенням рішень на підставі яких вони прийняті та часом набуття їх чинності.
Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ.
Враховуючи те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Також, судом першої інстанції вірно встановлено та сторонами не оспорено та не спростовано того, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, договору № б/н від 19.06.2018, отримав можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти згідно умов та тарифів банку. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися послугами банку, ОСОБА_1 взятих на себе обов'язків не виконав, не вчиняє жодних дій спрямованих на погашення заборгованості у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка, згідно із розрахунком заборгованості за договором №б/н від 19.06.2018, станом на 17.07.2020 становить 78221,20 грн. (тіло кредиту, тобто отримані в кредит кошти).
У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що не згідний з розрахунком позивача та зазначає, що розмір заборгованості має бути перерахованим, однак ОСОБА_1 будь-якого свого розрахунку заборгованості ним не подано, як і не вказано про те які з платежів були зараховані неправильно чи частково неправильно; у який період; які платежі повинні ним були бути сплачені та як зараховані, тощо.
Окрім цього, апелянт вважає, що сплачував несправедливі платежі за договором, однак конкретних аргументів (які саме платежі, у які періоди, в чому полягає їх повна чи часткова несправедливість, тощо), суперечність договору чи закону, які б можна було перевірити, - не навів, про витребування будь-яких доказів на підтримання своїх доводів ні у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції не просив.
Окрім цього, сума боргу, згідно з розрахунком заборгованості є сумою отриманих коштів, які повинні були бути повернуті як отримані у користування кошти банку згідно наведених вище норм закону та такі не є нарахованими відсотками, пенею, чи іншими платежами, які могли нараховуватися у певний не погоджений із відповідачем спосіб.
Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: А.В. Ніткевич
М.М. Шандра