Справа № 302/1419/21
Іменем України
18 квітня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.
з участю секретаря судового засідання: Жганич К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович, на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2021 року, про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену головуючим суддею Кривка В.П. у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс", третьою особою без самостійних вимог є приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області - Лукеча Олександр Васильович про захист прав споживача та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
встановив:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., звернулася до суду з позовом до ТОВ "Прайм Альянс", третьою особою без самостійних вимог є приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області - Лукеча О.В. про захист прав споживача та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2021 року залишено позов ОСОБА_1 без руху та надано строк протягом десяти днів для усунення недоліків, а саме, сплати судового збору в розмірі 908 грн.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., оскаржила таку в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не врахованого того, що виконавчий напис №350 від 19.03.2020 вчинений з метою стягнення з позивача безпідставно нарахованої заборгованості за кредитним договором, який є договором споживчого кредитування, а тому, у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вона просила суд звільнити її від сплати судового збору за подання позову. Однак, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що кредитний договір не є споживчим, а тому вказаний закон не застосовується до спірних правовідносин.
Крім того, в клопотанні про усунення недоліків ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, її представник просив врахувати майновий стан позивачки та характер спірних правовідносин, у зв'язку з чим відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_1 не усунула недоліки ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме, не сплатила судовий збір у розмірі 908 грн, а тому застосував вимоги п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Однак апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, згідно п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження в справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений законом строк.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України можливо за наявності трьох умов: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу; не було сплачено судовий збір; та позивач не усунув цих недоліків. Тобто, дана норма застосовується судом тільки у разі, коли відкрито провадження у справі.
З матеріалів справи слідує, що 08 грудня 2021 ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ "Прайм Альянс", третьою особою без самостійних вимог є приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області - Лукеча О.В. про захист прав споживача та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2021 року залишено позов ОСОБА_1 без руху та надано строк протягом десяти днів для усунення недоліків, а саме, сплати судового збору в розмірі 908 грн.
За приписами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом з цим, 29 грудня 2021 року адвокат Рішко С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про усунення недоліків в якій просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення в справі.
Позаяк позовна заява була залишена судом без руху через несплату судового збору то в цьому випадку суд повинен був вирішити питання про відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору до ухвалення рішення в справі, чого суд не зробив та залишив без вирішення таку заяву.
Та не дивлячись на зазначене, ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.
За цих обставин суд першої інстанції не надав достатньої уваги наявним фактам, не забезпечив розгляд поданої заяви на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху щодо відстрочення сплати судового збору, та до вирішення питання про відкриття провадження у справі, в порушення приписів норм процесуального законодавства, залишив позовну заяву без розгляду передчасно.
А звідси, ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що суд не дотримався вимог процесуальних норм, а не тому, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору внаслідок вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», що є підставою для часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.6 ч.1 ст.374 та п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З урахуванням встановленого, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції, як така, що ухвалена без дотримання вимог процесуального закону відповідно до п. 4 ч. 1 ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович задовольнити частково.
Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2021 року про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 28 квітня 2022 року.
Суддя-доповідач:
Судді: