Справа № 133/1219/21
Провадження № 33/801/297/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.
Доповідач: Шемета Т. М.
28 квітня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргуОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Пилипчуком Володимиром Олексійовичем, на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , -
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
В постанові суду зазначено, що16 квітня 2021 року о 05 год 30 хв. в с. Сигнал Хмільницького району Вінницької області по вул. Південне шосе, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (жовте обличчя, поведінка не відповідає ситуації, сухість порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Не погоджуючись із такою постановою суду, діючи як представник ОСОБА_1 , адвокат Пилипчук В. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року і провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 268 КУпАП ухвалив рішення за відсутності ОСОБА_1 , який бажав приймати участь в судовому засіданні та надати пояснення, але в судове засідання не прибув з об'єктивних причин, оскільки з 05 березня 2022 року перебуває на військовій службі, чим порушив право ОСОБА_1 на захист. Вказує, що ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки наркотики не вживає, від проходження огляду з виїздом у м. Вінниця відмовився, а від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров'я не відмовлявся, а навпаки наполягав. Також зазначає, що свідків під час оформлення протоколу не було, відеозапис фрагментарний і не відображає зупинку транспортного засобу та розмови ОСОБА_1 з поліцейським щодо проходження огляду в Козятинській ЦРЛ. Звертає увагу, що ОСОБА_1 було видано направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, який є не найближчим для осіб, які підозрюються у вчиненні правопорушень, виявлених у Хмільницькому районі, зокрема до «ВОНД «Соціотерапія» м. Вінниця», якого взагалі не існує.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які викладені на заздалегідь заготовлених бланках, не можуть бути використанні як докази вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки до уваги можуть бути прийнятті лише їхні покази в судовому засіданні у відповідності до положень ст. 272 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Пилипчук В.О. не з'явилися.
Одночасно в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Пилипчук В. О. просив відтермінувати розгляд цієї справи до закінчення дії воєнного стану, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 . Вирішуючи заявлене клопотання, приходжу до висновку, що воно задоволенню не підлягає, так як перешкод, які б унеможливлювати взяти участь в судовому засіданні представника ОСОБА_1 адвоката Пилипчука В. О. воно не містить, при цьому суд враховує, що апеляційна скарга подана адвокатом в інтересах ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 455368 від 16 квітня 2021 року;
- акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до «ВОНД «Соціотерапія» м. Вінниця»;
- пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- відеозапису з місця події.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають оглядові на стан наркотичного сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан наркотичного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В справі що розглядається зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення таких ознак як «жовте обличчя, сухість порожнини рота» не відповідають формулюванню ознак, передбачених Інструкцією № 1452/735, за наявності яких поліцейський вправі пред'явити водієві ОСОБА_1 вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції додано письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які відібрані у них шляхом заповнення заздалегідь надрукованих бланків.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки цим письмовим поясненням, які не узгоджуються з матеріалами справи, тому що підозра у поліцейських виникла щодо наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , а в письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказано, що в їх присутності водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер» та у медичному закладі, а тому ці пояснення не можуть бути доказом того, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Крім того, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (яких суд неодноразово викликав) в судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх показання не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. (Постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 560/751/17).
Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З дослідженого відеозапису, який міститься в матеріалах справи встановлено, що він є неповним, триває 01 хвилину 10 секунд та не відображає повної картини щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення. Стверджувати, що даний запис об'єктивно зафіксував всі події неможливо.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Таким чином, сукупність перевірених апеляційним судом доказів приводять до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена.
Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року- скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Пилипчуком Володимиром Олексійовичем, задовольнити.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета