Справа № 127/2873/22
Провадження №22-ц/801/950/2022
Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Луценко Л. В.
Доповідач :Якименко М. М.
28 квітня 2022 рокуСправа № 127/2873/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
судді - доповідача: Якименко М.М.,
суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року про залишення скарги без руху у справі за матеріалами скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Васінкіної О.В., за участю зацікавленої особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,
До Вінницького апеляційного суду надійшла вказана апеляційна скарга на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року.
Дослідивши матеріали вказаної апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про її повернення, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів скарги скаржник вже звертався до Вінницького апеляційного суду з аналогічною апеляційною скаргою, яка була ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19.04.2022 повернута скаржнику, оскільки скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
В касаційному порядку дана ухвала ОСОБА_1 оскаржена не була.
Таким чином, звертаючись повторно з апеляційною скаргою та фактично погоджуючись з ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19.04.2022, ОСОБА_1 в черговий раз подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року про залишення скарги без руху, яка в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що подана апеляційна скарга суду містить образливі, некоректні та провокативні висловлювання відносно суддів першої інстанції та суддів Вінницького апеляційного суду, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) констатується, як зловживання правом на подання заяви.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц акцентовано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
З врахуванням обставин, що склалися, суддя розцінює подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу, як вияв очевидної неповаги до честі, гідності суддів, суду та учасників судового розгляду, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст.2 ЦПК України).
Ч.4 ст.44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
При цьому суддя вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 про недопустимість порушення принципу поваги до честі, гідності, рівності усіх учасників судового процесу та зловживання процесуальними правами (п. п. 2, 11 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Оскільки вказані дії скаржника не відповідають завданням та суперечать засадам цивільного судочинства, розцінюються судом як зловживання процесуальними правами, тому суддя вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 неприйнятною, яка підлягає поверненню позивачу.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суддя враховує практику Європейський суд з прав людини, який застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (справа «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява №67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і №18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).
За змістом частини 1 ст. 143 ЦПК України, суд з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, може застосовувати заходи процесуального примусу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та повернення йому апеляційної скарги. Водночас, апеляційний суд вважає, що з метою запобігання в подальшому зловживанням ОСОБА_1 процесуальними правами, до нього необхідно застосувати заходи процесуального примусу, а саме стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що з 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 143, 148, 357 ЦПК України, суд
Визнати, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного суду на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року про залишення скарги без руху є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року повернути особі, яка її подала.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 грн, та стягнути з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий М.М. Якименко
Судді: О.В. Ковальчук
Т.М. Шемета