Справа № 686/1376/22
Провадження № 2-а/686/124/22
26 квітня 2022 р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №686/1376/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. На обґрунтування вимог вказує, що 05.01.2022 року винесено постанову серії ЕАО №5207675, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 грн. за недотримання вимог п.п. 22.5 ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух».
ОСОБА_1 не погоджується з винесеною постановою, вважає що не порушував вимоги ПДР України, вказує, що працівник поліції неправомірно виніс оскаржувану постанову, відсутні будь-які докази про те, що габарити вантажу дійсно перевищували встановлені законодавством. Відповідачем не надано доказів дотримання процедури, здійснення габаритно-вагового контролю, який здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти, а вимірювання з використанням відповідного обладнання взагалі не відбувалось, що є грубим порушенням Порядку №879, тому просить постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати, стягнути з відповідача судовий збір.
24 січня 2022 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
17.02.2022 року справу призначено до слухання по суті.
13.04.2022 року представником відповідача надано відзив на позов, проти позову заперечує, вказує, що інспектор фактично здійснював перевірку наявності дозволу на рух, але виявивши порушення вимог законодавства, а саме відсутність такого дозволу, правомірно притягнув позивача до відповідальності. До постанови додається також посилання як на доказ, відео з бодікамери №469157, але у зв'язку з тим, що на момент отримання позову, пройшло більше 30 днів, то надати зазначене відео не є можливим, оскільки термін його зберігання 30 діб. Просить відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просять їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у поданому відзиві просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без його участі.
Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.01.2022 року винесено постанову серії ЕАО №5207675, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 грн. за недотримання вимог п.п. 22.5 ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух», а саме: 05.01.2022 року о 16.50 год. на с. Засулля, а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський (208 км), керував тз МАN TGХ26.500, д.н.з. НОМЕР_1 в складі з напівпричепом ТАD ТЗТ, д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив великогабаритний вантаж ширина якого перевищує 2,6м., а саме ширина становить 3,4 м. без погодження з органами Національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР України та постанови КМУ №30 від 18.01.2001, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Дані обставини підтверджуються копією постанови, наявною в матеріалах справи.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
Згідно п. 11 ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію" регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про національну поліцію" у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, згідно п.22.5. ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п.1 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджених постановою КМ України від 18 січня 2001 року № 30 , вони встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Згідно визначення зазначеного в п.2 Правил - транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.
Відповідно до п.21 Правил вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу попереду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та позаду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку), які розміщуються на крайніх зовнішніх частинах негабаритного вантажу.
Відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні Затвердженої постановою КМУ від 27.06.2007 р. №879, габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти.
У даному випадку вимірювання з використанням відповідного обладнання взагалі не відбувалось, що є порушенням Порядку №879, жодних доказів на підтвердження тих обставин, що позивач здійснював перевезення великогабаритного вантажу більше встановленого розміру, до постанови не долучено, не надано зазначених доказів відповідачем і в судове засідання, більше того, у поданому відзиві представник відповідача зазначив, що відео з бодікамери №469157, надати не є можливим, оскільки термін його зберігання 30 діб.
За таких обставин, відсутні докази перевезення ОСОБА_1 великогабаритного вантажу більше встановленого розміру, а тому відсутні підстави для здійснення інспектором перевірки такого дозволу на рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до цієї статті, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відтак, суд вважає, що відповідач виніс оскаржувану постанову не встановивши дійсні обставини справи, не зібравши належних та допустимих доказів на її обгрунтування, що призвело до порушенням вимог законодавства.
Таким чином, суд вважає, що твердження позивача, викладені ним в позовній заяві є обґрунтованими та підставними, що було встановлено під час слухання справи, а тому винесена постанова є незаконною, неправомірною та підлягає скасуванню. Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 241, 242, 243, 244, 246, 250 КАС України, ст.ст. 22, 258, 278, 279, 280, 293 КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію», суд,-
Позовну заяву задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАО №5207675 від 05.01.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.
На рішення суду може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення виготовлено 26.04.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Полтавській області, адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н., с. Розсошенці, вул. Кременчуцька 2В.
Суддя: