Справа № 609/234/22
3/609/161/2022
28 квітня 2022 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 051452 від 26.02.2022 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 26 лютого 2022 року о 22 годині 20 хвилин на автодорозі Р-26 Шумськ-Кременець в с. Бірки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора ALCOTEST 6820 ARLK-0005 погодився. Проба позитивна 1,64% проміле. В медичний заклад проїхати категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав та пояснив, що 26 лютого 2022 року він на належному йому автомобілі Форд Фокус повертався із с. Людвищі в с. Цеценівка, Кременецького району Тернопільської області, оскільки там допомагав у ремонтних роботах будинку. За кермом сидів інший чоловік, оскільки він позбавлений права керування транспортними засобами відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП і весь час бере із собою шофера. Того дня, вони зупинилися неподалік блокпосту територіальної оборони с. Людвищі і він вийшов із автомобіля, щоб підійти до хлопців і запитати, чи ті пропустять їх виїхати з села додому, оскільки на цей час вже діяла комендантська година і була 22 година. Доки він розмовляв із хлопцями з тероборони, його шофер вирішив вийти із-за керма і піти додому пішки, так як почув, що хлопці мали намір викликати працівників поліції. По приїзду працівників поліції в його автомобілі шофера вже не було, тому працівники поліції звинуватили його в тому, що він керував автомобілем у нетверезому стані і запропонували пройти на місці тест для визначення стану сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився пройти такий тест, оскільки, як він пояснив працівниками поліції, він не керував власним автомобілем і не бажає проходити такий тест, а натомість погодився проїхати в Шумську ЦРЛ для визначення стану сп'яніння. Тоді йому запропонували сісти в автомобіль працівників поліції, а його автомобілем поїхав інший працівник поліції. Пізніше, коли вони доїхали до блокпосту в с. Бірки Кременецького району, йому знову запропонували пройти тест на місці для визначення стану сп'яніння, на що він погодився, оскільки в його автомобілі була зачинена в багажнику собака і він поспішав її звільнити. Проба тесту показала 1.65 % проміле, ОСОБА_1 відмовився від будь яких підписів у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки не вважав себе винуватим, дістав із свого автомобіля собаку і пішов додому пішки. Автомобіль йому працівники поліції повернули згодом. Просив не визнавати його винуватим у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, а справу закрити за відсутності складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з наступних міркувань.
Згідно із ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган, що розглядає справу повинен з'ясувати обставини, що перелічені у ст. 280 Кодексу шляхом ознайомлення з протоколом, матеріалами справи, заслуховування осіб, які беруть участь у справі, дослідження доказів, вирішення клопотань.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №051452 від 26.02.2022р. інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП майором поліції Ліснічуком В.М. інкриміновано ОСОБА_1 керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння з позитивною пробою тесту на стан сп'яніння 1,65% проміле.
Окрім зазначеного, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, викладені у вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення.
Зокрема, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не було подано до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 виконував функції водія транспортного засобу та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено як у ст. 266 КУпАП, так і у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Із оглянутого в судовому засідання диска з відеофіксацією події правопорушення, що мало місце 26 лютого 2022 року не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки відео розпочинається фактично із пропозиції працівників поліції пройти тест на визначення стану сп'яніння. Також чітко проглядається, що ОСОБА_1 мав сумніви стосовно якості та цілісності алкотесту, а після продуву взагалі відійшов від автомобіля, близько якого стояв, і пішов в протилежну сторону до власного авто, пояснюючи, що в його автомобілі знаходиться собака, яку слід випустити.
Оскільки працівником поліції не зафіксовано та не надано підтверджень факту керування ОСОБА_1 26 лютого 2022 року транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а долучений до матеріалів справи відеозапис не доводить, а спростовує факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності слід закрити в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Підстав для направлення справи на дооформлення суд не вбачає з огляду на норми ст. 284 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 266, 268, 279, 280-285 КУпАП України, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області.
Суддя: О. М. Катерняк