Справа № 595/358/22
Провадження № 3/595/213/2022
28.04.2022
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від з Відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 096225 від 19.04.2022 року, ОСОБА_1 , щодо якого встановлено адміністративний нагляд, 18.04.2022 року о 23.54 год., був відсутній за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , чим порушив п.1 ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.10.2021 (справа №346/4742/21) про встановлення адміністративного нагляду.
ОСОБА_1 , будучи присутнім у судовому засіданні, свою вину щодо обставин, які викладені у вищевказаному протоколі заперечив та вказав, що у зазначений у протоколі час він перебував за місцем проживання. Натомість поліцейські за його місцем проживання не приходили. Такого факту, щоб він не відчинив працівникам поліції дверей не було.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши повно та всебічно обставини справи, давши відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності..
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст.187 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); нереєстрація в органі Національної поліції.
Так, згідно ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 2 (два) роки з наступними обмеженнями, а саме: знаходитись щоденно за місцем проживання з 22.00 год. до 06.00 год.; заборонити відвідувати ресторани, кафе, бари; реєструватись в органах Національної поліції чотири рази на місяць; заборонити виїзд за межі адміністративного району без дозволу органів Національної поліції (справа №346/4742/21).
На підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП, до матеріалів справидолучено рапорти ст. інпектора-чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Бойчука Р.В. від 18 та 19 квітня 2022 року відповідно, у відповідності до яких 18.04.2022 о 22.52 год. та 23.54 год. у телефонному режимі надійшло повідомлення від поліцейського ГРПП ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. про те, що ним в ході перевірки дотримання правил адміністративного нагляду по місцю проживання перевірявся ОСОБА_1 , 1993 р.н., не працюючий, житель АДРЕСА_1 , який на момент перевірки був відсутній пор місцю проживання.
Щодо наданих, як докази рапортів ст.інпектора-чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Бойчука Р.В. від 18.04.2022 та, відповідно, від 19.04.2022, суд приходить до переконання, що такі не можна вважати належними доказами, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Інші докази винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Виходячи з вищенаведеного, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ДОП ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області А.Кузівим, в порушення вимог ст.ст.251, 255 КУпАП, не зібрано будь-яких доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.187 КУпАП.
Так, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» (Заява N 16437/04) від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції».
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, які б свідчили про винуватість особи у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, матеріали справи не містять, а тому справу відносно нього слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 187, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена через Бучацький районний суд до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик