Провадження: 2/484/335/22
Справа: 484/15/22
28 квітня 2022 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Закревського В.І.
за участю секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_7 , про визнання договору дійсним та права власності на квартиру,
10.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, предметом якого є визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на трикімнатну квартиру. Свої вимоги обґрунтував тим, що 12 серпня 1998 року на Первомайській філії Південної Товарної Біржі було посвідчено угоду за №3141, згідно якої позивач придбав у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Після посвідчення договору купівлі-продажу позивач передав відповідачам визначену суму коштів в розмірі 13200 грн., а останні передали йому вказану трикімнатну квартиру. На даний час позивач не може розпорядитись вказаною квартирою, оскільки договір купівлі-продажу було посвідчено не у нотаріальному порядку, а продавці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не мають бажання укладати його у нотаріуса, оскільки не мають можливості приїхати за місцем розташування проданого майна, тому просить постановити рішення, за яким визнати договір куплі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1 .
Відзив та пояснення на позовну заяву від відповідача та третьої сторони не надходив.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, однак від них до суду надійшла спільна заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали, проти задоволення позову не заперечують.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, будь-яких клопотань на адресу не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судом встановлено, що згідно договору № 3141 від 12.08.1998 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (продавці) на Первомайській філії Південної Товарної Біржі м.Первомайськ було укладено договір купівлі-продажу трикімнатної кімнати АДРЕСА_2 за 13200 гривень, інвентаризаційна вартість домоволодіння складає 29007 гривні, на підставі якого 19 серпня 1998 року за реєстровим № 12744 Первомайським МБТІ за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану трикімнатну квартиру в цілому.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Суд встановив, що на час укладення угоди діяли норми ЦК України (в редакції 1963 року), а тому, суд вважає можливим при розгляді справи застосувати цей Кодекс, оскільки, згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакціїї 2003 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності - з 01 січня 2004 року.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Позивач ствердив, що зі свого боку повністю виконав умови договору купівлі-продажу, але так як угода нотаріально не посвідчена, то це позбавляє позивача права розпорядитися фактично належною йому квартирою.
Продавці квартири ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виконали умови угоди та враховуючи, що на момент її укладання діяла ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", тому не мають фізичної можливості звертатися до нотаріальної контори після майже 15 років для оформлення спірної трикімнатної квартири.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Ухилення будь-якої із сторін договору від його нотаріального оформлення на час його укладення є умовним в силу п.6 Додатку №1 до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 р. за N 31/1056, які діяли на час укладення договору, відповідно до якого біржовий договір купівлі-продажу визнано правовстановлюючим документом, а згідно ст. 15 Закону "Про товарну біржу" реєстрація договору на біржі прирівнювалась до нотаріального оформлення (підтвердженням цьому є реєстрація спірного договору в МБТІ). При цьому продавці квартири не оспорювали після спливу значного часу виконання угоди сторонами.
Згідно із частиною першої статті 128 ЦК України, в редакції 1963 року, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд, враховуючи викладене, вважає, що позивач позбавлений можливості в майбутньому відчужити належну йому трикімнатну квартиру по наступним причинам: відповідно до статті 277 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час укладення договору) договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 ЦК України); відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року), з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; відповідно до статті 55 Закону України "Про нотаріат" (яка діяла на момент укладення договору) цей правочин має бути вчинений за місцем знаходження нерухомого майна.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , продали ОСОБА_1 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , але нотаріально зазначений договір купівлі-продажу не оформили. Крім того, суд встановив, що сторони виконали істотні умови договору, у зв'язку з чим, вважає, що позивач до суду звернувся на законних підставах з обґрунтованими вимогами, а тому, вважає можливим визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №3141 від 12.08.1998 року дійсним та визнати за ним право власності на вказану трикімнатну квартиру.
Стосовно визнання відповідачами позову, то відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних пістав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає, що визнання відповідачами даного позову слід прийняти, так як воно не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 200,229, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_7 , про визнання договору дійсним та права власності на квартиру задовольнити повністю.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на Первомайській філії Південної Товарної Біржі за №3141 від 12.08.1998 року та зареєстрований в КП "Первомайське МБТІ" 19.08.1998 року за реєстровим №12743.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники прави:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідачі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Третя особа - Південна товарна біржа, код ЄДРПОУ: 13854212, місце знаходження: вул. Наваринська, буд. 3, кв. 69, м. Миколаїв, 54030.
Повне судове рішення складено 28.04.2022 року.