про продовження строку для усунення недоліків
26 квітня 2022 року м.Київ № 355/727/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду з Києво-Святошинського районного суду Київської області у порядку, визначеному ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому він просить скасувати постанову від 21.05.2021.
Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ, позивачеві надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду: адміністративний позов у відповідності до вимог, визначених ст.ст.160, 161 КАС України за кількістю учасників справи; оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн; завірені належним чином копії паспорту, ідентифікаційного коду позивача та витягу з ЄДР; усі докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
01.02.2022, у порядку виконання вимог ухвали суду, від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків з оригіналом квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн, та двома копіями уточненої позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.02.2022 позивачеві продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди; завірені належним чином копії паспорту, ідентифікаційного коду позивача та витягу з ЄДР; усі докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
10.02.2022 від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копію оскаржуваного рішення від 21.05.2021.
Ухвалою суду від 18.02.2022 позивачеві продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди; завірені належним чином копії паспорту, ідентифікаційного коду позивача та витягу з ЄДР; усі докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
23.03.2022, на виконання ухвали суду від позивача надійшла копію свого паспорту, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та посвідчення батьків багатодітної сім'ї.
Проте, позивач не надав доказів сплати судового збору, замість чого подав клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 908 грн до ухвалення рішення у справі посилаючись на те, що він є членом багатодітної сім'ї, а саме батьком трьох дітей, на підтвердження чого надав посвідчення батьків з багатодітної сім'ї №002078 від 20.09.2010.
Розглянувши дане клопотання, дослідивши надані документи та матеріали справи, суд зазначає, що позивачем не у повному обсязі усунені недоліки позовної заяви, та зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга).
Згідно частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами статті 8 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга).
Відтак, звільнення учасника справи від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду і, реалізація цього права знаходиться у прямій залежності від дій заявника, який повинен переконати суд в існуванні виключних обставин, які дають йому право ставити перед судом питання про надання пільг при здійсненні судових витрат.
Позивач, який заявляє відповідне клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” визначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, у тому числі, й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
На підтвердження скрутного майнового стану позивач надав лише копію посвідчення члена багатодітної сім'ї, що не є підтвердженням неможливості оплатити судовий збір.
Відтак, наданими суду документами ОСОБА_1 не підтвердив обставини, на які він посилається як на підставу для звільнення його від сплати судового збору - складне матеріальне становище, тому таке клопотання судом залишається без задоволення.
Відтак, позивачеві слід було сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн судовий збір у розмірі 908 грн. (1000 грн х 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 908 грн. (2270х0,4=908).
З урахуванням викладеного, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне продовжити позивачеві на п'ять днів строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання до суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.
Продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.