25 квітня 2022 року № 320/13281/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши клопотання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Димерської селищної ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Димерської селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання від 02.07.2021 (вх. №2027/02-22 від 08.07.2021) про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 гектара на території Димерської територіальної громади;
- зобов'язати Димерську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 гектара на території Димерської територіальної громади, згідно клопотання від 02.07.2021 (вх. №2027/02-22 від 08.07.2021).
В якості підстави позову позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача у не розгляді клопотання позивача щодо набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності та не прийняття відповідного рішення.
Ухвалою суду від 23.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
29.12.2021 судом отримано відзив на позов та у якості додатків - прийняте відповідачем рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 12.11.2021 №698-12-2-VIII, яким відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 гектара на території Димерської територіальної громади. Зокрема, у відзиві відповідачем зроблено посилання на те, що підставою прийняття відповідного рішення слугувала невідповідність бажаного місця розташування земельної ділянки Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства "Абрамівка" Вишгородського району Київської області, розробленого Інститутом землеустрою УААН, а саме що земельна ділянка не відносяться до сільськогосподарських угідь, тому не підлягає передачі у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації. Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд, у задоволенні даного адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив, отриманої судом 23.12.2021, позивачем серед іншого зазначено, що згідно ст.ст. 19, 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії проводиться виключно відповідним рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування. Разом з цим, як наголошено позивачем, жодного рішення Держгеокадастру, Димерської селищої ради або іншого уповноваженого органу щодо віднесення запитуваної позивачем земельної ділянки до земель несільськогосподарського призначення відповідачем не надано. Також позивачем зауважено, що посилання відповідача на невідповідність бажаного місця розташування земельної ділянки Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства "Абрамівка" Вишгородського району Київської області не може слугувати допустимим та достовірним доказом невідповідності цільового призначення земельної ділянки та жодним чином не спростовує можливість ведення особистого селянського господарства на території запитуваної позивачем земельної ділянки.
12.01.2022 судом отримано клопотання представника позивача про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Київській області рішення, яким запитувану у клопотанні позивача від 02.07.2021 земельну ділянку було віднесено до категорії земель з цільовим призначенням іншим ніж землі сільськогосподарського призначення. Заявлене клопотання мотивовано зокрема тим, що у випадку встановлення факту відсутності зазначеного рішення, матеріали справи не міститимуть жодних доказів, які спростовують можливість ведення особистого селянського господарства на території запитуваної позивачем земельної ділянки.
Заявлене клопотання мотивовано зокрема тим, що у випадку встановлення факту відсутності зазначеного рішення, матеріали справи не міститимуть жодних доказів, які спростовують можливість ведення особистого селянського господарства на території запитуваної позивачем земельної ділянки.
Вирішуючи питання щодо заявленого представником позивача клопотання, суд виходить з наступного.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 76 КАС України).
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Положеннями частини 3 статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як вже вказано вище, представник позивача просить суд витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Київській області докази щодо наявності рішень, яким запитувану позивачем земельну ділянку віднесено до іншої категорії земель ніж землі сільськогосподарського призначення.
Разом з цим, як вбачається із долучених доказів до поданого клопотання, представник позивача вже звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із адвокатським запитом від 20.12.2021, у якому просив надати аналогічну інформацію.
В свою чергу, розглянувши дане клопотання, листом від 30.12.2021 за №29-10-0.222-14550/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, у т.ч. що за інформацією Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства "Абрамівка, що затверджений рішенням Вишгородської районної Ради народних депутатів Київської області №107-10-XXII від 17.04.1997, запитувана ділянка входить до складу земель колективної власності, та відповідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель станом на 01.01.2016, склад угідь - піски (гр. 69).
Отже, викладене свідчить про те, що представник позивача фактично просить суд повторно витребувати докази, що вже запитувались ним у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області.
Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Таким чином, варто звернути увагу, що суд наділений правом витребувати заявлені представником позивача докази у подальшому, якщо дійде висновку про їх необхідність для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи наведене у сукупності, суд робить висновок про наявність можливості розглянути справу за наявними в ній доказами, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Керуючись статтями 80, 181, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Дубового Олександра Володимировича про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я. В. Горобцова