про залишення позовної заяви без руху
26 квітня 2022 року м. Житомир справа № 240/4214/22
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії та зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з моменту її призначення, а саме з червня 2012 року по лютий 2020 року, виходячи з даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за останні 24 місяці роботи до звільнення з державної служби, в розмірі 89 % при стажі роботи більш 19 років на державній службі відповідно до вимог статті 37 Закону України " Про державну службу" у первинній редакції, якою визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % заробітної плати", оскільки зі всіх нарахованих їй сум заробітної плати сплачені внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року дану позовну заяву було залишено без руху.
На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд приходить про неповажність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Позивач вказує, що причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду є лікування з 2011 року неврологічного захворювання та встановленні, з весни 2020 року, карантинні обмеження на території Україні. На підтвердження наявного захорювання, позивачем було подано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, а саме виникли з червня 2012 року та тривали по лютий 2020 року, водночас з даним позовом до суду позивач звернулася лише 07 лютого 2022 (відмітка поштового штампу на конверті), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Посилання позивача на наявність з 2011 року неврологічного захворювання, яке б перешкоджало їй захистити своє порушене право матеріали справи не містять. Водночас, додана довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією свідчать про встановлення позивачу з 28 липня 2017 року другої групи інвалідності внаслідок загального захворювання, а тому, на думку суду, вказаний доказ не може слугувати доказом того, що позивач не могла вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо розміру призначеної їй у 2012 році пенсії, яку вона отримувала, не оскаржуючи її розмір, до лютого 2020 року.
З тих самих підстав, суд критично оцінює посилання позивача на наявність з весни 2020 року, карантинних обмеженнь на території Україні, які підставу поновлення строку звернення до суду.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко